Влада символу
Філософська рефлексія з приводу влади символу. Символ – культуроутворюючий, раціональний засіб пізнання (позитивна концепція). Символи як засоби, які зміщують бажання з заборонених об’єктів на об’єкти – "замінники", забезпечуючи безпосереднє задоволення.
Подобные документы
Розгляд специфіки рефлексії, методології пізнання, самопізнання в контексті визначення цінностей і пріоритетів розвитку людини, її свідомості. Огляд головних категорій щодо рефлексії, відтворення теоретичних взаємозв’язків та важливих смислових дискурсів.
статья, добавлен 06.12.2022Визначення умов, необхідних для розриву тотальності, появи у ній самототожного або "Я". Вивчення специфіки метафізичного відношення, у якому реалізується зв’язок з радикально Іншим. Дослідження винятковості ідеї безкінечного та змісту поняття бажання.
статья, добавлен 02.12.2018Арабомовна філософія та філософська концепція мутазилітів. Школа ашаритів. Східні перипатетики. Філософські погляди Ібн Сіни. Характеристика патристики та схоластики. Фома Аквінський. Філософія волі до влади. Неопозитивізм, його сутність та принципи.
шпаргалка, добавлен 06.05.2014Аналіз підходів у визначенні мультикультуралізму, які розкривають різні аспекти цього феномена. Концепція мультикультуралізму як своєрідний результат дискусій між прихильниками класичного лібералізму з акцентом на індивідуальних правах та комунітаризмі.
статья, добавлен 16.10.2017Концепція пізнання у філософії марксизму. Проблема істини і її критерію. Неопозитивізм і проблеми наукового знання. Становлення постпозитивістської філософії. Сучасна релігійна філософія і наука. Релігійно-містичне тлумачення даних сучасної науки.
реферат, добавлен 20.09.2010Аналіз підходів до розуміння поняття "бажання". Вивчення основних уявлень про феномен бажання, які дозволяють вести розмови про нього як про спосіб конституювання Я та конструювання дискурсивних практик. Конструювання практик партнерства і батьківства.
статья, добавлен 09.12.2018Визначення відмінності бажання від подібних йому феноменів, в першу чергу від потреб. Матеріалістичний погляд на потреби та бажання як на моменти перетворення матеріального в ідеальне та ідеального в матеріальне в процесі суспільного виробництва.
статья, добавлен 08.03.2020Поняття філософії. Проблема буття. Матерія як філософська категорія. Час, простір і рух - форми існування матерії. Свідомість як найвища форма розвитку психіки, притаманна людині. Мова - тілесна оболонка думки. Ідеалізація - самостійний прийом пізнання.
реферат, добавлен 09.06.2022Аналіз проблем гносеології, основні принципи пізнання. Методи фізичної причинності та агностицизм Канта. Аналіз механізмів активного творчого відтворення дійсності у свідомості людини. Абстрагування та ідеалізація реальних предметно-чуттєвих об'єктів.
реферат, добавлен 02.12.2016Дослідження специфіки рефлексії, а також особливостей методології пізнання й самопізнання в контексті визначення цінностей і пріоритетів розвитку людини та її свідомості. Визначення специфіки теоретичного значення проблеми пізнання та самопізнання.
статья, добавлен 04.12.2022Герменевтика як теорія й інструмент розуміння тексту. Можливість варіативної інтерпретації, конфліктності понять, розуміння та тлумачення. Актуальність герменевтики, її еволюція від науки про тлумачення тексту до філософського розділу людського пізнання.
реферат, добавлен 19.10.2016Поняття методу й методології. Основні види методології: філософська, загальнонаукова, частково-наукова. Основні структурні компоненти методології наукового пізнання на абстрактному рівні. Основні вимоги до методів психології. Види спостереження, тестів.
реферат, добавлен 25.12.2012Розгляд методологічного підходу в контексті широкого гносеологічного аналізу, зорієнтованого на врахування змістовної сутності і структури системного пізнання предмета наукового дослідження, обраного для вивчення. Ключові поняття категорії "система".
статья, добавлен 01.12.2017Теорія історичного (соціологічного) ідеалізму. Методологія суб'єктивістської соціології. Об'єктивно-ідеалістичний ідеалізм Гегеля. Історія зародження географічного матеріалізму. Суть та загальні стани історичного реалізму. Хвильова концепція Тофлера.
курсовая работа, добавлен 14.03.2011Розум як ключова властивість людини та засіб пізнання, на основі якого формується об’єктивна картина світу та відбувається накопичення знань. Шанс відкрити нові горизонти власного існування. Добровільне переміщення людини у штучний світ власних вражень.
статья, добавлен 04.02.2019Сутність методології як процесу інтеграції методів наукового пізнання та приросту нового знання. Сутність сучасного міждисциплінарного підходу. Нові методи пізнання: абдукція, комп’ютеризація, метод "кейсів", метод дослідження куматоїдних об’єктів.
статья, добавлен 21.03.2016Специфіка прояву волі як складової української ментальності та особистісної характеристики людини відповідно до сучасної концепції незалежності. Особливість вираження бажань до влади і свободи до пізнання через комплексне вивчення історичних епох.
автореферат, добавлен 13.07.2014Загальна характеристика філософії епохи Відродження. Філософський зміст категорії буття. Логічні елементи категорії цінності. Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха. Філософська система Марсіліо Фічіно. Історіософія Михайла Грушевського. Пізнання світу.
контрольная работа, добавлен 03.01.2009Основні елементи влади. Двобічне відношення взаємодії суб’єкта і об’єкта. Історія питання влади у філософській думці. Принцип оцінювання й покладання цінностей. Спроможність поєднання людини із суспільними та державними інститутами в єдине ціле.
реферат, добавлен 19.02.2014Окреслена концепція майбутнього в системі логіко-філософського вчення Аристотеля та визначені її складові. Описано онтологічний і логічний смисли терміна "майбутнє" у його зв’язку з минулим та сучасним у часовому вимірі буття. Оглянуто розвиток логіки.
статья, добавлен 12.04.2018Досліджується концепт деконструкції, один з головних методів філософії постмодернізму. Роль і місце деконструкції в аналізі філософії історії і художніх творів. Значення деконструкції для розвитку методології соціального пізнання та філософії історії.
статья, добавлен 13.07.2021Філософський аналіз комплексу проблем, пов’язаних з формуванням нового типу влади. Ліберально-демократична модель влади: від силових способів здійснення до гуманістичних форм владних відносин. Організація державної системи влади серед особистостей.
статья, добавлен 10.05.2018Основні методологічні підходи та об’єкти філософського пізнання Томаса Гоббса. Вчення про мову у філософських поглядах Т. Гоббса. Онтологічні і гносеологічні питання Т. Гоббса з позицій номіналізму. Місце людини, держави та влади у філософії Т. Гоббса.
реферат, добавлен 25.11.2010Методологія дослідження феномена влади. Основні концепції постиження влади в умовах пострадянського простору. Кризовий стан влади як умова перехідного періоду соціального розвитку. Умови і чинники здійснення влади в сучасному українському суспільстві.
автореферат, добавлен 29.08.2013- 100. Наукове пізнання
Наукове розуміння процесу пізнання, відмінність наукового та буденного пізнання. Форми наукового пізнання, його скерованість на нові відкриття. Вихідні основи діалектичної теорії пізнання. Чуттєве відображення, постановка проблеми та складання гіпотези.
реферат, добавлен 20.10.2010