Ідейний простір сучасності: увиразнення змістовних акцентів як теоретико-методологічна потреба
Розмежування соціальних та гносеологічних, позанаукових та внутрішньо наукових детермінацій пізнання наприкінці ХХ сторіччя. Усвідомлення мети і проектування подальшого пізнання й перетворення світу. Ідеологія як критерій класифікації політичних партій.
Подобные документы
Необхідність систематичного і постійного навчання і пізнання та їх взаємно доповнення в період становлення та розвитку молодої людини. Розкриття залежності взаємозв’язку мови та мислення в процесі вивчення та пізнання природи навколишнього світу.
статья, добавлен 10.05.2018Визначення методології, методики, методу. Особливості становлення та розуміння логіки як "другої" методології. Логічне пізнання дійсності. Усвідомлення логіки як методології пізнання державно-правових явищ і процесів. Діалектична логіка, логічні прийоми.
статья, добавлен 28.08.2016Дослідження рецепції основних феноменологічних ідей (людиномірності історії, інтерсуб’єктивності, життєвого світу) у сучасній історичній антропології та розкриття їх методологічного значення для подальшого розвитку соціального й історичного пізнання.
статья, добавлен 21.07.2018Проблема меж і можливостей пізнання майбутнього. Вивчення екзистенційних станів людини. Дослідження способів пізнання майбутнього. Засоби конструювання людської ідентичності. Відкритий простір людського життя як джерело футуристичних емоцій і переживань.
статья, добавлен 27.12.2021Пізнання як основний предмет науки гносеології (теорії пізнання). Форми наукового пізнання. Інтуїція як форма наукового пізнання. Тлумачення інтуїтивного творчого акту. Ключові етапи інтуїції згідно сучасної психології творчості та нейрофізіології.
реферат, добавлен 08.11.2013Характеристики емпіричного та теоретичного знання. Методи наукового пізнання: проблема, гіпотеза, теорія. Наукові і об’єктивні факти. Емпіричні та теоретичні методи, чуттєве та раціональне пізнання. Основні напрямки в теорії пізнання, їх характеристика.
реферат, добавлен 28.10.2015Етапи розвитку європейського класичного мислення. Особливості системи знань про фундаментальні принципи буття й пізнання світу в період Нового часу. Сутність раціоналізму й емпіризму у філософії XVII-XIX ст. Тенденції пізнання епохи просвітництва.
контрольная работа, добавлен 25.10.2015- 33. Філософсько-наукові засади ноосферного пізнання в методологічній системі ноонаукового зросту знань
Показано можливість розробки методології ноосферного пізнання на філософсько-наукових засадах та представлено цей процес у відповідній методологічній системі, в котрій ноосферний зріст наукових знань набуває номонологічно-законопокладеного характеру.
статья, добавлен 08.03.2023 Розгляд головних особливостей висвітлення методологічної проблеми пізнання права у контексті гносеологічних меж та можливостей. Загальна характеристика історіографічних проблем філософії права. Знайомство з системною побудовою моральних основ права.
статья, добавлен 31.08.2018Духовне осмислення і переживання наявного світу речей і предметів, суспільного середовища у формі відчуттів, уявлень, емоцій. Обґрунтування важливості критичності у пізнанні довколишнього світу. Вироблення моделей для розуміння оточуючого середовища.
статья, добавлен 10.01.2024Духовна сфера суспільного життя і визначальний чинник його існування і розвитку. Соціальна система суспільства, яка відображається у понятті "соціум". Пізнання природних процесів при розгляді гносеологічних проблем. Пізнання намірів і мотивів людини.
реферат, добавлен 12.05.2011Концепції позаціннісного статусу наукового пізнання та визначити її роль у формуванні класичної наукової картини світу. Головні екзистенційно-ціннісні передумови становлення гуманітарно-наукової картини світу в контексті постнекласичної методології.
автореферат, добавлен 28.08.2015Форми пізнання всезагальних основ буття: універсалізм і субстанціоналізм. Основні ідеї позитивізму та герменевтики. Неокантіантво: концепції методів наукового пізнання. Методологічні концепції прагматизму. Проблеми пізнання у контексті феноменології.
контрольная работа, добавлен 06.08.2017Наукове пізнання як цілеспрямований процес, що вирішує чітко визначені пізнавальні завдання, що визначаються цілями пізнання, його форми, засоби, методи та компоненти. Методи емпіричного й теоретичного рівня наукового та стихійно-емпіричного пізнання.
контрольная работа, добавлен 05.10.2009Розкриття проблеми істини і істинності пізнання в контексті неоплатонічної концепції філософа Відродження Ніколи Кузанського. Вчення, що вплинули на концепцію. Роль розуму і інтуїтивно-нерозумового споглядання в процесі пізнання чуттєвого світу і Бога.
статья, добавлен 04.02.2019Наукове теоретичне пізнання як різновид раціонального пізнання. Вивчення поняття методу і видів досліджень. Постановка проблеми та висування гіпотези. Процес емпіричного і теоретичного пізнання. Співвідношення гіпотези і перевіряючого її експерименту.
реферат, добавлен 18.03.2013- 42. Теорія пізнання
Поняття пізнання, його види, рівні та форми. Проблема істини в пізнанні. Роль розумової активності людини у створенні знання і у свідомій організації своїх пізнавальних дій. Основні типи умовиводів. Суттєві особливості наукового пізнання, його методи.
реферат, добавлен 13.12.2018 Принцип матеріальної єдності світу як основоположний принцип матеріалізму. Існування причинно-наслідкових ланцюгів як одна з найбільш загальних властивостей навколишнього світу. Сутність діалектико-матеріалістичного підходу до процесу пізнання природи.
реферат, добавлен 26.06.2010У науковій статті авторами розкрито питання творчого підходу до основних етичних цінностей, які потрібно включити у процес пізнання, в якому належить досягнути єдності знання про суще і належне як однієї зі змістовних характеристик сучасної етики.
статья, добавлен 14.08.2023Підходи до проблеми ірраціонального пізнання та самопізнання в європейській філософській традиції. Аналіз особливостей ірраціонального пізнання, виявлення специфіки його ролі та проявів в процесі становлення й розвитку української філософської думки.
автореферат, добавлен 13.07.2014Логіко-гносеологічні пошуки філософів Київської духовної академії у часи післякантівських реформ традиційної логіки і теорії пізнання. Духовно-академічний ідеалізм, загальнофілософські засади академістів щодо можливостей традиційних законів мислення.
автореферат, добавлен 16.10.2013Теоретичний підхід до тлумачення поняття "картина світу", яке виражає пізнання людиною навколишнього середовища. Визначення різниці між концептуальною та мовною картинами світу. Зіставлення лексичного значення з асоціативним за допомогою алгоритму.
статья, добавлен 19.10.2021Методологія системного дослідження. Поняття і класифікація системотворчих чинників. Аналіз механізму розвитку систем. Світ у світлі системних уявлень. Системність органічної та неорганічної природи. Вивчення ролі людини як суб'єкта в розвитку природи.
реферат, добавлен 15.02.2012Пізнання як предмет філософського аналізу та сутність пізнання у філософській традиції. Поняття "філософія пізнання" його сутність у німецькій класичній філософії та гносеологія російської філософії. Сучасне поняття та розуміння філософії та гносеології.
реферат, добавлен 20.10.2008Аналіз методологічних засад дослідження феномена раціонального пізнання з урахуванням зміни парадигм у сучасній філософії освіти. Визначення принципів побудови системи понять раціонального пізнання та можливості їх філософсько–освітніх імплікацій.
автореферат, добавлен 29.07.2015