Ідейний простір сучасності: увиразнення змістовних акцентів як теоретико-методологічна потреба
Розмежування соціальних та гносеологічних, позанаукових та внутрішньо наукових детермінацій пізнання наприкінці ХХ сторіччя. Усвідомлення мети і проектування подальшого пізнання й перетворення світу. Ідеологія як критерій класифікації політичних партій.
Подобные документы
Поняття пізнання як питання гносеології, його основні види. Основні джерела знання та пізнавального процесу (відчуття та мислення). Рівні пізнання: чуттєвий, раціонально-логічний та синтезувальний. Проблема істини та якісні характеристики знання.
реферат, добавлен 18.04.2015Аналіз системи методів та форм, засобів та видів наукового пізнання та застосування наукової методології. Особливості третього метатеоретичного рівня пізнання та його важливість для сучасних досліджень. Функції опису, пояснення, розуміння, передбачення.
статья, добавлен 24.05.2020Розгляд наукових поглядів на проблему феномену "обмеження" в різних галузях науки. Мова як інструмент пізнання, постійного осмислення світу людиною й перетворення досвіду на знання. Аналіз процесу розширення фізичної та духовної орієнтації людини в світі.
статья, добавлен 08.04.2019Розум як ключова властивість людини та засіб пізнання, на основі якого формується об’єктивна картина світу та відбувається накопичення знань. Шанс відкрити нові горизонти власного існування. Добровільне переміщення людини у штучний світ власних вражень.
статья, добавлен 04.02.2019Визначення сутності учіння, як процесу пізнання. Розгляд рівня ієрархії системи, який визначається зв'язками субординації та зв'язками координації цієї системи. Дослідження пізнавального (гностичного) образу об'єкту. Аналіз суб'єкта навчального пізнання.
реферат, добавлен 24.05.2017У процесі пізнання у людей формуються знання, на основі яких виникають цілі та мотиви соціально-культурно діяльності людини. Дослідження філософських засад пізнання, проаналізовано роль і значення соціокультурного підходу в пізнавальній діяльності людини.
статья, добавлен 05.03.2023Розгляд розуму як ключової властивості людини та засобу пізнання, на основі якого формується об’єктивна картина світу. Вивчення природи розуму шляхом осмислення його проявів. Окреслення шляхів подолання перманентної кризи, в якій перебуває сучасна людина.
статья, добавлен 23.12.2016Еволюційне вчення про пізнання. Аргументація епістемології в аспекті еволюційної теорії пізнання, характеристика аргументів. Співмірність проблеми "вроджених" когнітивних структур з ідеями І. Канта про "апріорі" в контексті довіри до людини, що пізнає.
статья, добавлен 13.07.2017Пошук шляхів вирішення цивілізаційних проблем сучасності. Осмислення причин скептичного відношення щодо традиції класичного раціоналізму в новітній теорії пізнання та філософії науки. Відкриття трансцендентального ego як основи об’єктивного знання.
статья, добавлен 09.03.2023Аналіз та оцінка цілісності світу на сучасному етапі його розвитку, існуючі суперечності та глобальні проблеми. Основні характеристики моделювання як методу наукового пізнання. Вивчення та оцінка ефективності даної соціально-філософської проблеми.
реферат, добавлен 28.03.2014Вивчення світоглядної сутності права. Варіативність правових основ у житті суспільства. Теоретико-концептуальні роздоріжжя філософії права. Загальні принципи існування, еволюціонування й пізнання правової дійсності. Змістовне увиразнення філософії права.
статья, добавлен 15.03.2021Суть гносеологічних ідей твору українського мислителя XVIII століття Я. Козельського "Міркування двох індійців, Калана і Ібрагіма, про людське пізнання" в контексті філософії епохи Просвітництва. Аналіз вітчизняних пріоритетів у цій сфері філософування.
статья, добавлен 06.11.2018Прориви в галузі наукового пізнання у ХХ ст. Важливі відкриття в медицині і фармацевтиці. Їх важливе значення для подальшого розвитку і впливу, як на науку і техніку, так і на побутове, буденне життя всіх жителів планети. Праці Э. Хаббла, В. Вернадського.
курсовая работа, добавлен 06.11.2017Аналіз становлення і етапів розвитку методології наукового пізнання як науки, що взаємодіє з науковою філософією: її статусом, функціями, подібністю і відмінністю методів. Визначення впливу філософії і наукового пізнання на подальший розвиток методології.
статья, добавлен 02.12.2017Зміст та значення декартівської філософії для духовного та інтелектуального розвитку доби Нового часу. Процес перетворення об’єктивної дійсності в суб’єктивний стан розуму. Переосмислення первісного (античного) розуміння пізнання як споглядання істини.
статья, добавлен 30.09.2018Загальна характеристика філософії епохи Відродження. Філософський зміст категорії буття. Логічні елементи категорії цінності. Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха. Філософська система Марсіліо Фічіно. Історіософія Михайла Грушевського. Пізнання світу.
контрольная работа, добавлен 03.01.2009Поняття пізнання, його сутність і особливості, основні положення теорії пізнання. Сутність навчання Імануіла Канта про доцільність в органічній природі, його основна ідея та зміст. Коротка біографія Канта, етапи його особистого та творчого становлення.
реферат, добавлен 31.01.2009Особливості філософської методології Г.В.Ф. Гегеля у питаннях пізнання права. Питання пізнання і права і його реалізації як єдина сфера духу. Думки Гегеля щодо правової проблематики. Закони права та їх вивчення з точки зору приналежності до сфери духу.
статья, добавлен 24.07.2013Аналіз питання пізнання науки через раціонально-рефлексивну розумову діяльність, яка спрямована на вивчення способів перетворення людиною та виконання раціональних дій для вирішення певної задачі. Підходи щодо розуміння науки, починаючи із XVII століття.
статья, добавлен 16.08.2022Сутність пізнання як духовного освоєння дійсності. Співвідношення матеріального та ідеального. Основні властивості свідомості. Розвиток уявлень про світ. Форми руху. Закономірне і випадкове у розвитку світу. Пізнавальна діяльність людини. Види буття.
лекция, добавлен 19.07.2017Розгляд головних аспектів інтелектуальної діяльності як необхідного компоненту формування інтелектуальної культури. Аналіз концепту "інтелектуалізація планетарного світу" у контексті філософського пізнання. Сутність поняття "інтелектуальна культура".
статья, добавлен 22.05.2022Поняття гносеології — як розділу філософії, що вивчає природу пізнання, закономірності пізнавальної діяльності людини; передумови, засоби та форми пізнання, а також відношення знання до дійсності, закони функціонування та умови й критерії достовірності.
реферат, добавлен 25.02.2014- 73. Основи філософії
Базові функції світу ідей та чуттєво сприйнятих речей у рамках метафізики Платона, уявлення вченого про процес пізнання. Розгляд людини з методологічних позицій філософської антропології. Ставлення Франка до марксизму і загальна характеристика умовиводу.
реферат, добавлен 21.03.2011 Розгляд проблеми синтезу цілісної наукової картини світу. Характеристика базових принципів та сучасна класифікація наук. Систематизація філософії розвитку НКС В.І. Вернадським, що відбувається в умовах зміни інституційних форм наукового пізнання.
статья, добавлен 24.01.2018Фундаментальна аналітика актуальних світоглядних детермінант відносно перспектив подальшого розвитку культури з огляду на її метафізичний зміст. Дискусії щодо значення філософії постмодернізму в контексті відмови від метафізичних принципів пізнання.
статья, добавлен 31.05.2022