Ідейний простір сучасності: увиразнення змістовних акцентів як теоретико-методологічна потреба
Розмежування соціальних та гносеологічних, позанаукових та внутрішньо наукових детермінацій пізнання наприкінці ХХ сторіччя. Усвідомлення мети і проектування подальшого пізнання й перетворення світу. Ідеологія як критерій класифікації політичних партій.
Подобные документы
Необхідність і довести можливість використання метатексту як особливої гносеологічної конструкції пізнання й розуміння соціального світу. Тенденції дослідження змісту поняття "метатекст" як філософської категорії у контексті художньої творчості.
автореферат, добавлен 27.08.2014Визначення чинників та особливостей трансформації різних моделей пізнання в сучасній епістемології. Дослідження ролі людиномірного компоненту у епістемології на прикладі трансформації неопозитивізму. Аналіз взаємин факту та смислу в процесі пізнання.
автореферат, добавлен 25.09.2013Історичний екскурс у розв’язання проблем людини, сутність антропологізації та її значення для історичного пізнання. Характеристика розвитку філософського знання, системне вивчення й обґрунтування сутності людського буття та людської індивідуальності.
статья, добавлен 04.03.2019Найсуттєвіша особливість філософії Нового часу - орієнтація на природознавство, тісний зв'язок з проблемами методології наукового пізнання. Головне завдання - розробка та обгрунтування методів наукового пізнання, що отримані із чуттєвого досвіду.
реферат, добавлен 28.02.2009Аналіз проблеми ірраціонального в історії західноєвропейської філософії. Особливості ірраціонального пізнання, специфіка його ролі та проявів у процесі становлення й розвитку української філософської думки докласичної доби, класичної та нової доби.
автореферат, добавлен 27.09.2013Скептицизм - інтелектуальна культурна традиція, аргументи якої використовувалися філософським мисленням для подолання суперечностей в процесі пізнання. Достовірність - вимір адекватності відображення об`єкту, що може бути перевірено емпіричним шляхом.
статья, добавлен 29.03.2017Семантико-етимологічний аналіз текстів античних авторів, з цілю визначити терміни, що репрезентують феномен інтуїтивного пізнання. Дослідження процесу еволюції поняття "інтуїція", а також термінів, що його виражають; уявлення про інтуїтивне пізнання.
статья, добавлен 18.03.2020Необхідність розробки методологічної бази для вивчення філософії А. Платонова. Визначення способів отримання наукових знань, які відображають динамічні процеси та явища. Створення системи наукової інформації і логіко-аналітичного інструменту пізнання.
статья, добавлен 20.08.2013Вираження поняття ідеалу у розуміннях Канта та Гегеля. Матеріали для створення художнього образу у різних видах мистецтва. Пізнання наукової істини соціологами, які вивчають загальні закони розвитку суспільства. Предмет і специфіка художньої літератури.
реферат, добавлен 16.07.2017Аналіз феномену ідеології як складної концептуальної структури. Визначення векторів соціально-політичних трансформацій. Бачення цілісності процесів, що відбуваються в політичному просторі, усвідомлення їх детермінації і смислової завантаженості.
статья, добавлен 03.12.2018Дослідження концепцій внутрішньої форми, які представлені в європейській філософській думці. Етапи розвитку і когнітивна природа поняття. Осмислення категорії у якості елемента процесів символізації, засобу інтерпретації та "діалогічної" моделі пізнання.
автореферат, добавлен 14.09.2015Аналіз проблем гносеології, основні принципи пізнання. Методи фізичної причинності та агностицизм Канта. Аналіз механізмів активного творчого відтворення дійсності у свідомості людини. Абстрагування та ідеалізація реальних предметно-чуттєвих об'єктів.
реферат, добавлен 02.12.2016Дослідження феномену Української козацької держави другої половини XVII століття. Герменевтика як метод пізнання, що передбачає інтерпретацію предмету дослідження. Політичний портрет Б. Хмельницького. Філософсько-теоретичні основи побудови знання.
статья, добавлен 02.08.2017Виявлення основних аспектів розуміння візуальної парадигми пізнання у філософських концепціях раціоналістичного спрямування епохи Модерну. Аналіз метафори "природне світло розуму". Виокремлення візуальних технік пізнання в епістемології Нового часу.
статья, добавлен 15.05.2018- 115. Філософія І. Канта
Агностицизм філософії Канта, обгрунтування загальності та необхідності наукового знання. Вчення Канта про явище та "річ у собі", про природу і свободу. Шляхи рішення традиційних проблем буття, співвідношення світу і людини, теорії пізнання, моральності.
контрольная работа, добавлен 10.04.2015 - 116. Наукове знання
Аналіз тенденцій та шляхів розвитку наукового пізнання, його структура і методи дослідження. Характеристика основних особливостей пізнання та різні критерії науковості людини. Поняття та класифікація методології наукового знання, та форми його прояву.
реферат, добавлен 13.03.2013 Роль філософії на сучасному етапі української освіти. Критика постмодерна, створення плюралістичної моделі пізнання. Розвиток трансдисциплінарності та синергетичної парадигми. Вироблення спільних національних наукових дискурсів та наративів в Україні.
статья, добавлен 20.10.2020Вчення про принципи буття і пізнання, відношення людини і світу. Вироблення системи поглядів на світ і на місце в нім людини. Вивчення природи реальності, відносин між розумом і тілом, матерії і випадку, подій і причин. Форми та закони мислення.
реферат, добавлен 23.03.2016Спостереження - цілеспрямоване, спеціально організоване сприймання предметів і явищ об'єктивної дійсності, які виступають об'єктами дослідження. Методи досліджень на емпіричному та теоретичному рівнях. Індукція і дедукція в процесі пізнання дійсності.
научная работа, добавлен 14.07.2017Підвищення ролі суб’єкту пізнання у його взаєминах із об’єктом та перенесення центру уваги з пізнання загального на розуміння індивідуального, засвідченого постнекласичною наукою. Значення звернення науки до філософії як теорії людської особистості.
статья, добавлен 26.10.2018Розгляд питання щодо визначення специфіки методології соціально-філософського пізнання у постмодернізмі. Логіка розгортання методології соціогуманітарного пізнання ХХ ст. Філософія репресивно-дисциплінарного суспільства у Фуко, його антропологічне вчення.
статья, добавлен 06.04.2019- 122. Антрополого-екзистенціальні виміри соціального пізнання: відповідальність і творчість особистості
Морально-етичні питання відповідальності, зобов’язальності соціального суб’єкта. Екзистенціально-антропологічна спрямованість суспільного пізнання. Дослідження особливостей взаємодії соціального й індивідуального буття. Самопізнання суспільства і людини.
статья, добавлен 29.02.2020 Аналіз історичних періодів розвитку людського пізнання та встановлення змісту понять "наукове "і "позанаукове" знання. Побудова алгоритму надійного метода дізнання, який би виключав оману. Протиставлення науки та традиційних форм освоєння світу.
статья, добавлен 25.09.2017Значення логіки у виявленні основних понять в тексті, з'ясуванні їх структури, встановленні відношення між ними. Оволодіння навичками логічного мислення. Закони логіки як знаряддя пізнання дійсності та умова відображення мисленням зовнішнього світу.
презентация, добавлен 18.04.2019Логіко-історичний аналіз поняття та концепцій соціальної утопії. Специфіка утопії як форми соціального пізнання й духовно-практичного освоєння світу, її співвідношення з наукою і соціальною міфологією. Соціальні функції утопії в переламно-кризові періоди.
автореферат, добавлен 14.09.2013