Парадигма нелінійного мислення та її роль в сучасній науці
Розкриття світоглядного змісту концепції самоорганізованої критичності. Аналіз особливостей її практичних імплікацій. Дослідження ґенези методологічних засад нелінійних підходів наукового пізнання та природознавства. Значення парадигми мислення для науки.
Подобные документы
Комплексне дослідження ідеї "кінця науки" крізь призму провідних тенденцій у філософії постпозитивізму та сучасного природознавства. Критичний аналіз різних постпозитивістських моделей раціональної реконструкції історії науки та їх методологічних засад.
статья, добавлен 09.01.2019Виявлення мотивів та значення появи філософії ірраціоналізму. Зміна підходу до предметної сфери, принципів пізнання і визначення критеріїв істинності. Виявлення специфіки і значення ірраціоналістичного підходу в осмисленні можливостей мислення.
статья, добавлен 11.07.2018- 28. Наукове пізнання
Основні форми раціонального мислення. Ідея в науковому пізнанні. Осягнення в мисленні явищ об'єктивної дійсності. Пізнавальні установки, які регулюють процес відображення об’єкта в різних формах наукового знання. Зміна типів наукової раціональності.
реферат, добавлен 10.10.2016 Дослідження та характеристика специфіки сучасного конспірологічного мислення. Визначення та аналіз особливостей змовницького мислення порівняно з радикально-конструктивістською версією пояснення світу, а також у комунікативно-нормативній логіці.
статья, добавлен 19.08.2022Значення логіки у виявленні основних понять в тексті, з'ясуванні їх структури, встановленні відношення між ними. Оволодіння навичками логічного мислення. Закони логіки як знаряддя пізнання дійсності та умова відображення мисленням зовнішнього світу.
презентация, добавлен 18.04.2019Дослідження смислових орієнтацій мислення в параметрах науки і культури епохи Нового часу (Модерну). Нове розуміння природи як основної реальності, освоєної розумом. Соціальні і епістемологічні проблеми, як результат суспільного і економічного прогресу.
статья, добавлен 16.02.2019Вивчення ідеї "кінця науки" крізь призму провідних тенденцій у філософії науки постпозитивізму та сучасного природознавства. Критичний аналіз різних постпозитивістських моделей раціональної реконструкції історії науки та їх методологічних засад.
статья, добавлен 14.08.2016Розкриття ґенези поняття "праксеологія". Визначення еволюції її становлення як науки. Характеристика витоків праксеології конфлікту як окремого напрямку наукового пізнання. Уточнення даного поняття при формуванні правосвідомості в сучасному суспільстві.
статья, добавлен 01.02.2018Аналіз продуктивної діяльності мислення, пізнавальні функції якого визначаються логікою і способами міркувань. Дослідження методологічної свідомості, в контексті якої формується стиль і метод продуктивного пізнання. Концептуалізація досвіду і свідомості.
статья, добавлен 08.10.2018Дослідження соціально-філософського аспекту проблеми реалізації творчого потенціалу людини в сучасних умовах, етапи його трансформування в українському суспільстві. Аналіз образного мислення особистості. Технології наукового і соціального пізнання.
автореферат, добавлен 29.08.2014Логіка як наука про форми і закони правильного мислення. Сучасна логіка, засновником якої був Г. Лейбниць, її суттєві різниця від традиційної, основи якої заклав Арістотель. Предмети логіки як філософської науки. Основні властивості абстрактного мислення.
реферат, добавлен 17.05.2016Форми пізнання всезагальних основ буття: універсалізм і субстанціоналізм. Основні ідеї позитивізму та герменевтики. Неокантіантво: концепції методів наукового пізнання. Методологічні концепції прагматизму. Проблеми пізнання у контексті феноменології.
контрольная работа, добавлен 06.08.2017- 38. Герменевтичне коло нормативної структури науки: між професійним етосом і екзистенційним досвідом
Герменевтичний сенс питань нормативної структури науки в філософії ХХ-ХХІ ст. Методологічні та етичні норми наукового мислення з точки зору герменевтики онтології Гадамера. Цитати відомих вчених, які доводять релігійні витоки наукового світогляду.
статья, добавлен 02.03.2018 Осмислення східнохристиянської ціннісно-смислової парадигми консервативного мислення та її реалізації в українському бароковому дискурсі XVІ-XVІІІ століть. Розгляд духовно-культурних засад елітарної особистості в світі, диференціація її визначальних рис.
автореферат, добавлен 27.07.2015Поняття пізнання як питання гносеології, його основні види. Основні джерела знання та пізнавального процесу (відчуття та мислення). Рівні пізнання: чуттєвий, раціонально-логічний та синтезувальний. Проблема істини та якісні характеристики знання.
реферат, добавлен 18.04.2015Сутність трансформації західноєвропейської філософії епохи трансцендентального мислення. Дослідження сучасних нелінійних онтологій мислення, застосування її до систем класичної і некласичної метафізики для висвітлення релятивістських особливостей систем.
автореферат, добавлен 27.09.2013Аналіз особливостей інформаційної війни як маніпулятивної технології. Роль інструментарію критичного мислення у протидії інформаційним диверсіям. Здійснення інформаційних атак з метою деструктивного впливу на свідомість та культивування ненависті.
статья, добавлен 08.03.2023Проблеми мислення в контексті духовного освоєння соціокультурної дійсності. Розуміння предмета пізнання в процесі інтерпретації. Аналіз символічних форм соціальної реальності. Особливості мисленнєвої діяльності, спрямованої на символічний універсум.
статья, добавлен 15.12.2017Дослідження проблеми "когнітивності" в системі сучасної природничо-наукової та гуманітарної науки. Вплив "комп'ютерної революції" на вдосконалення технології виробництва знань, інформації та моделей мислення. Розгляд мислення як функції інтелекту.
статья, добавлен 08.10.2018Вивчення сукупності постекзистенціалістських культурологічних синтезів як формоутворюючої основи мислення. Дослідження особливостей трансформації філософії класичного екзистенціалізму у 60-90-ті роки ХХ ст. Основні проблеми історико-філософського аналізу.
автореферат, добавлен 09.11.2013Розвиток мисленнєвих стратегій французької філософії ХХ століття, формування некласичної парадигми мислення у дискурсі постструктуралізму. Внесок філософів Ж. Деріда, Ж. Дельоза, М. Фуко в трансформації практик мислення і переосмислення значень концептів.
автореферат, добавлен 30.07.2015Можливість і доцільність застосування визначника рослин під час вивчення природничих наук у ЗЗСО як засобу формування дивергентного мислення учнів. Реалізація дослідницького інстинкту учнів і набуття ними досвіду застосування методів наукового пізнання.
статья, добавлен 19.06.2024Виявлення особливостей наукового доробку українських логіків другої половини ХІХ - початку ХХ століття. Аналіз визначення логіки як науки та форм мислення (поняття, судження, умовивід) в концепціях українських науковців. Класифікація історії логіки.
автореферат, добавлен 28.10.2013Етапи розвитку європейського класичного мислення. Особливості системи знань про фундаментальні принципи буття й пізнання світу в період Нового часу. Сутність раціоналізму й емпіризму у філософії XVII-XIX ст. Тенденції пізнання епохи просвітництва.
контрольная работа, добавлен 25.10.2015Форми людського мислення та пізнання. Дослідження взаємозв'язку науки і філософії. Основні філософські напрямки. Характеристики ставлення людини до природи, суспільства та духовного життя. Методи збирання, систематизації та критичного аналізу фактів.
презентация, добавлен 20.11.2018