Парадигма нелінійного мислення та її роль в сучасній науці
Розкриття світоглядного змісту концепції самоорганізованої критичності. Аналіз особливостей її практичних імплікацій. Дослідження ґенези методологічних засад нелінійних підходів наукового пізнання та природознавства. Значення парадигми мислення для науки.
Подобные документы
Аналіз ціннісного потенціалу наукового пізнання. Визначення внутрішніх цінностей "науки задля науки", а також її соціального призначення та оцінки. Необхідність подальшої філософської рефлексії щодо аксіологічного потенціалу наукового пізнання загалом.
статья, добавлен 07.10.2021Визначення відмінного та спільного між поняттями "свідомість", "мислення" та "абстрактне мислення". Умови формування інформації про предмет. Характерні риси уявлення та чуттєвого пізнання. Сутність логічної форми. Механізм утворення умовиводів.
реферат, добавлен 13.07.2017Зміст основного й опорного поняття "наукової картини світу" у філософії і науці. Значення концепції позаціннісного статусу наукового пізнання та її роль у формуванні класичної наукової картини світу. Процес становлення філософії науки, етапи її розвитку.
автореферат, добавлен 29.07.2015Поняття логіки як науки про закони і форми мислення, методи пізнання та умови істинності знань і суджень. Історичні періоди виникнення логіки: традиційний та математичний (символічний). Логічна система Аристотеля, особливості середньовічної логіки.
реферат, добавлен 08.04.2015Функціональні можливості метафори для розширення світоглядної системи людини. Роль метафори у процесі людського пізнання та створення нових понять. Аналіз теорій трактування метафори в розвитку мислення та мовлення людини в різний історичний період.
статья, добавлен 23.05.2023Лотерейна сфера як сфера діяльності, розкриття особливостей функціонування якої першочергово потребує розкриття сутності та змісту методів її наукового пізнання. Підходи до її дослідження: діалектичний, метафізики, порівняння, гіпотетико-дедуктивний.
статья, добавлен 29.08.2018Вивчення відношення трансцендентального суб’єкту та буття. Аналіз феноменологічних аспектів, за якими трансформуються концепти свободи та волі. Значення первинного апріорного досвіду людини. Дослідження М. Гайдеґґером саморозуміння як можливості мислення.
статья, добавлен 29.12.2023Здійснення концептуалізації критичного мислення як типу моделі мислення, що вимагає філософської саморефлексії на основі звернення до постмодерністського дискурсу. Сутнісне значення критичного мислення, його функціональність та перспективність розвитку.
статья, добавлен 27.06.2024Розгляд виникнення мислення, як результату переходу біосфери у ноосферу та становлення Homo Sapiensa. Визначення здатності мислення, як поняття "інтелект", який зароджується на сенсорно-моторній стадії. Дослідження сутності "геометрії" мислення.
статья, добавлен 26.10.2021Пізнання як основний предмет науки гносеології (теорії пізнання). Форми наукового пізнання. Інтуїція як форма наукового пізнання. Тлумачення інтуїтивного творчого акту. Ключові етапи інтуїції згідно сучасної психології творчості та нейрофізіології.
реферат, добавлен 08.11.2013Аналіз феномену уявлення, його значимості у складному і суперечливому процесі формування національної свідомості. Компаративний аналіз уявного та реального в природознавстві та соціогуманітарній науці. Пізнання, пов'язане з мисленням, пам'яттю, уявою.
статья, добавлен 27.06.2024Різноманітні погляди щодо розуміння сутності парадигми. Сукупність філософських, загальнотеоретичних основ науки. Система понять і уявлень, які властиві певному періоду розвитку культури, цивілізації. Парадигми, що відображають рівень сучасної науки.
статья, добавлен 19.01.2024Дослідження особливостей рефлексивного мислення як приведення себе у відповідність з сутністю справи. Характеристика головних передумов розвитку рефлексивного мислення, звернення до соціально-культурних витоків зародження давньогрецької філософії.
статья, добавлен 07.04.2022Розробка філософсько-методологічних питань функціонування світоглядного плюралізму в українському суспільстві. Зміна лінійно-хронологічної парадигми тлумачення історії у вітчизняній філософії на многофакторну посткласичну модель в рамках культури модерну.
автореферат, добавлен 18.10.2013Аналіз наукового статусу поняття художнього мислення і концепту цього феномена як образної стратегії людського мислення, необхідність виокремлення його самостійних видів. Основні детермінанти існування, пізнавальні та творчі можливості його різновидів.
статья, добавлен 08.02.2019Дослідження проблеми людини в сучасній цивілізації, в якій провідне місце належить цінностям інновацій і прогресу, що породжує новий спосіб мислення і діяльності, змінює і перетворює традиційну культуру і спосіб пізнання. Аналіз розвитку людиноцентризму.
статья, добавлен 09.01.2019Теоретичне відтворення основних етапів становлення та розвитку культури діалогічного мислення в історико-філософському процесі та соціокультурному бутті сучасного людства. Зміст концептуальних підходів до проблеми діалогу та діалогічного мислення.
статья, добавлен 13.07.2022Дослідження взаємозв'язку між класичним екзистенціалізмом та екзистенціальною соціологією Дж. Дугласа, А. Фонтани. Основні проблеми історико-філософського аналізу в традиції дослідження. Філософський аналіз генези постекзистенціалістського мислення.
автореферат, добавлен 05.01.2014Наукові та філософські парадигми Античної доби, Середньовіччя та епохи Відродження. Феномен класичної науки та філософії: парадигма Нового часу та періоду німецької класичної філософії. Методи пізнання та проблемні поля в структурі філософії XX століття.
автореферат, добавлен 29.08.2013Визначення понять наукового методу та методологічної основи. Аналіз методологічної специфіки системного підходу у науковому пізнанні. Аналіз теоретичного та емпіричного рівнів наукового дослідження, а також завдань, які дослідник вирішує на кожному з них.
статья, добавлен 06.12.2016Дослідження радикальної педагогіки як важливої складової сучасної освіти інформаційного суспільства. Парадигма визначення критичного мислення, запропонованого П. Фрейре. Аналіз необхідності розгляду ідеї компетентностей у межах філософського дискурсу.
статья, добавлен 31.08.2018Філософський аналіз конструктивізму як методології наукового дослідження крізь призму проектування на стан сучасного наукового дискурсу. Основні концептуальні розбіжності трактування наукового пізнання посткласичною та постнекласичною раціональностями.
статья, добавлен 23.12.2022Виявлення основних філософських стратегій розвитку інтелекту, мислення в процесах когнітивності. Актуальність питання про філософський і освітній статус концепції когнітивності, в контексті якої визначають можливості інтелекту і діяльності мислення.
статья, добавлен 02.11.2018Порівняння поняття системи, якими послуговувалися Ґотфрид Вільгельм Ляйбніц (1646-1716) і Християн Вольф. Принципи тлумачення філософських поглядів Ляйбніца і Вольфа. Математика як парадигма наукового методу. Математика як зразок методичного мислення.
статья, добавлен 30.07.2021Аналіз становлення і етапів розвитку методології наукового пізнання як науки, що взаємодіє з науковою філософією: її статусом, функціями, подібністю і відмінністю методів. Визначення впливу філософії і наукового пізнання на подальший розвиток методології.
статья, добавлен 02.12.2017