Парадигма нелінійного мислення та її роль в сучасній науці
Розкриття світоглядного змісту концепції самоорганізованої критичності. Аналіз особливостей її практичних імплікацій. Дослідження ґенези методологічних засад нелінійних підходів наукового пізнання та природознавства. Значення парадигми мислення для науки.
Подобные документы
Історія розвитку традиційної європейської філософської думки та сучасної академічної науки. Дослідження співвідношення протилежних принципів логічного та критичного мислення. Пошук шляхів забезпечення органічної єдності аналітичних й оціночних суджень.
статья, добавлен 21.03.2024Визначення та характеристика основних методологічних підходів до розгляду соціальної історії науки на засадах філософії та соціології науки. Виявлення та аналіз основних способів формування історії науки, як самостійної галузі наукового дослідження.
автореферат, добавлен 28.09.2015Аналіз інженерного мислення як полісутнісного феномену. Розгляд його трансверсальності й мультираціональності, соціального значення в умовах війни і миру. Роль інженерії у постконфліктних сценаріях, яка полягає в допомозі у стабілізації суспільства.
статья, добавлен 29.07.2024Аналіз-синтез як форма людського мислення. Роль індукції в емпіричному пізнанні. Спосіб міркування, заснований на виведенні наслідків-висновків з гіпотез. Оцінка ймовірності узагальнень, пошук критеріїв обґрунтування гіпотез, встановлення достовірності.
реферат, добавлен 14.05.2012- 80. Наукове знання
Аналіз тенденцій та шляхів розвитку наукового пізнання, його структура і методи дослідження. Характеристика основних особливостей пізнання та різні критерії науковості людини. Поняття та класифікація методології наукового знання, та форми його прояву.
реферат, добавлен 13.03.2013 Аналіз феномену науки як системи, результатом якої є знання, еволюція котрих визначає формування культури творчого мислення. Акцентовано увагу, що в науковій освіті знання є умовою розширення культури творчого мислення, відповідного викликам сьогодення.
статья, добавлен 09.12.2022- 82. Види мислення
Поняття "мислення" в концептуальних системах представників класичної німецької філософії і філософів Нового часу. Види мислення за різними класифікаціями, її форми. Аналітико-синтетичний характер процесу мислення, що здійснюється шляхом мислительних дій.
реферат, добавлен 12.05.2010 Філософія науки як нова галузь філософського знання. Історичні коріння взаємозв’язку філософії та науки, позитивіські концепції. Неокантіанство: концепції методів наукового пізнання. Проблеми пізнання у контексті феноменології, особливості герменевтики.
реферат, добавлен 02.12.2014Деконструкція найбільш поширеного підходу до критичного мислення як форми участі та політичної дискусії. З’ясування специфіки критичного мислення сучасного соціального (політичного) суб’єкта в контексті понять "свобода совісті", "автономія особистості".
статья, добавлен 02.10.2022Захист концепції лінгвістичного повороту як одного з головних факторів сучасного парадигмального зрушення в філософії в цілому та філософії науки зокрема. Дослідження рис картезіанської парадигми філософування та характеристик парадигми філософування.
автореферат, добавлен 23.02.2014Розкриття особливостей ранньохристиянського мислення. Аналіз містицизму, який в окремих випадках переплітався із елементами раціоналізму. Гармонізація пізнання істини за допомогою протистояння добра та зла у соціальному бутті і в природному вираженні.
статья, добавлен 18.09.2020Проблема антропологічного виміру людини в сучасній філософії. Стратегії розвитку культурної і ціннісної кризи. Аналіз шляхів виходу з неї за рахунок залучення нових методологічних рефлексій, які долають есхатологічні концепції смерті людини і суспільства.
статья, добавлен 04.02.2019Розгляд філософії науки як специфічного виду пізнавальної діяльності, її ознак та завдань, форм дослідження закономірностей наукового мислення. Аналіз орієнтації науки, її об’єктивності та закономірністі предметів, явищ і подій, які досліджуються.
статья, добавлен 18.09.2022- 89. Наукове пізнання
Пізнання як філософська проблема. Діалектика процесу пізнання. Практика і її роль у процесі пізнання. Вчення про істину та проблема її критерію. Наукове пізнання як найвищий рівень пізнавальної діяльності. Поняття науки, форми і методи наукового пізнання.
контрольная работа, добавлен 09.05.2013 Зародки філософського мислення на різних континентах Землі, в різні часи. особливості та напрямки вивчення, а також наукові досягнення народів Індії та Древньої Греції. Принципи, закладені у Ведах, Брахманах і Упанішадах. Джерела вірогідного пізнання.
контрольная работа, добавлен 12.05.2022Дослідження особливостей ноосферного мислення у контексті гуманістичних цінностей суспільства XXI століття. Визначення сутності терміну "ноогуманізм", обґрунтування нового напряму у педагогіці, спрямованого на формування ноогуманістичного світогляду.
статья, добавлен 31.01.2018Дослідження потенціалу і форми актуалізації процесів інтеграції в науці. Характеристика сутності, історичних різновидів, світоглядних та методологічних засад інтегративних тенденцій, когнітивно-ціннісного потенціалу, інтеграції, синтезу наукового знання.
автореферат, добавлен 20.07.2015Мислення як процес опосередкування та узагальнення відображення дійсності під час її аналізу й синтезу, що виникає на основі практичної діяльності й досвіду. Аналіз умов задачі. Індуктивний та дедуктивний умовивід. Індивідуальні відмінності в мисленні.
реферат, добавлен 23.04.2016- 94. Психолого-педагогічний зміст поняття "мислення курсантів вищого військового навчального закладу"
Аналіз окремих положень філософської, психологічної, педагогічної літератури, визначення змісту поняття "мислення курсантів вищого військового навчального закладу". Формування певних видів мислення курсантів засобами новітніх педагогічних технологій.
статья, добавлен 06.12.2022 Історія розвитку логіки як науки, розробка дедуктивної логіки Декартом і Лейбніцом. Значення деонтичної логіки для правознавства, використання в ній математичних методів вичислення. Закони і форми, прийоми і операції мислення як основний предмет логіки.
контрольная работа, добавлен 30.03.2009Значення, місце і роль людських цінностей у процесі становлення та еволюції наукового пізнання. Характеристика історико-філософського матеріалу, який репрезентує процес становлення та еволюції наукового пізнання. Розгляд форм духовної діяльності людини.
статья, добавлен 11.07.2022Розгляд взаємовідношення між науковим фактом та подією дійсності у світлі філософсько-методологічних засад науки. Вивчення гносеологічного аспекту фактичного знання. Визначення специфіки наукового факту, як результату діяльності наукової спільноти.
автореферат, добавлен 24.06.2014Особливості метафори як пізнавального інструменту в сучасних умовах поліпарадигмальності. Формування світоглядно-методологічних підходів до наукового пізнання світу. Роль метафори в процесах смислоутворення та дескрипції в різних сферах науки й культури.
статья, добавлен 11.05.2018Аналіз культурної динаміки як процесу зміни ціннісних орієнтацій. Роль девіантного мислення і його типів, антропологічний, філософський аналіз культурних "вибухів", еволюційних процесів в європейській культурі протягом двох з половиною тисячоліть.
автореферат, добавлен 14.09.2013Культурологічний аналіз культурної динаміки як процесу зміни ціннісних орієнтацій під впливом девіантного мислення. Типи девіантного мислення. Антропологічний та філософський аналіз культурних "вибухів", еволюційних процесів в європейській культурі.
автореферат, добавлен 31.01.2014