Знання як форма зв’язку свідомості і буття
Базисні характеристики знання крізь призму соціальної природи людського відношення до дійсності, найперші характеристики соціального та його когнітивні інваріанти. Особливості органічного зв’язку вихідних компонентів знання із підвалинами культури.
Подобные документы
Дослідження "міфу про дане" та його епістемологічних наслідків. Розгляд семантичної функції матеріальних правил висновування. Аналіз проблеми зв’язку концептуальних і чуттєвих складових нашого світостосунку. Епістемічна залежність невиснуваного знання.
статья, добавлен 30.07.2021Зв’язок фундаментального й прикладного знання з контроверзою "модерн -постмодерн" у духовному становленні цивілізації. Дослідження феномену знання в органічній єдності філософсько-методологічного, наукознавчого, прагматичного і соціокультурного аспектів.
автореферат, добавлен 10.01.2014Аналіз проблем сучасного суспільства, які стосуються взаємозв’язку науки і свободи з позиції людиновимірності. Суть ціннісної нейтральності природничих наук, їхньої неупередженості і об'єктивності. Основні ціннісні критерії сучасного наукового знання.
статья, добавлен 20.08.2021Розгляд свідомості як складної та багатоаспектної філософської категорії. Соціальне пізнання гармонійного співжиття природи та людини, дослідження свідомості людини як умови її унікального буття. Феномен свідомості як найсуттєвіше визначення людини.
статья, добавлен 13.07.2017Сутнісні характеристики та особливості розвитку філософії музики як окремої галузі філософського знання. Виявлення методологічного потенціалу філософії музики у зв’язку з розвитком вітчизняної естетичної думки та європейського музикознавства XX століття.
автореферат, добавлен 26.09.2015Методологічний потенціал гуманітарного знання: філософські засади і тенденції розвитку. Сутність поняття "компаративістський підхід". Ціннісна спрямованість та аксіологічна контекстуальність гуманітарного знання. Теорія американського вченого Р.Б. Перрі.
автореферат, добавлен 16.09.2013Аналіз проблеми співвідношення природничого і соціогуманітарного знання мислителями різних напрямків зарубіжної і вітчизняної філософії. Особливості уявлень про каузальність на різних етапах розвитку науки. Методологічні моделі структури наукового знання.
автореферат, добавлен 16.10.2013креслення питання відродження натурфілософії та натурфілософського підходу до зв’язку буття, матерії та свідомості як методологічної основи у визначенні зв’язку природи та соціуму, законів буття та законів суспільства (зокрема права та законів людських.
статья, добавлен 23.01.2023Пошук нових форм опису людського досвіду. Визначення філософських антропотрендів, експертиза статусу філософсько-антропологічного підходу як сфери філософського знання, унікального та релевантного цифровому світу, підходу для розуміння людського.
статья, добавлен 13.06.2023Соціокультурна обумовленість понять "фундаментальне" та "прикладне". Фундаментальне і прикладне знання як складова частина науки, через яку здійснюється опредметнення результатів наукових досліджень, та способи його включення в культуру суспільства.
автореферат, добавлен 14.09.2013Специфікація понять технічного знання. Технічний об'єкт, закономірності розвитку. Формування технічних дисциплін. Предмет технічних наук і компоненти технічного знання. Проблеми пізнавального процесу при взаємодії людини з ЕОМ, розподіл функцій між ними.
курсовая работа, добавлен 20.10.2010Аналіз традиційних підходів до проблеми обґрунтування знання, зокрема фундаменталізму. Сучасні аргументи і приклади (мисленнєві експерименти) підходів аналітичної філософії до обґрунтування знання, їх переваги і недоліки, можливості синтезу в термінах.
статья, добавлен 05.03.2018Питання природи та сутності пізнання. Осмислення причин та наслідків мимовільного зміщення уваги дослідників з самих предметів, явищ та процесів на їх ціннісні предикати. Знання як результат активності людини, особливості його набуття і верифікації
статья, добавлен 30.10.2016Дослідження розвитку людини, її духовного світу в суспільствах перехідного типу як одна із актуальних проблем, що постала перед вітчизняним суспільствознавством. Особливості пошуків подібності історичного знання та природничо-наукового пізнання.
статья, добавлен 26.01.2023Розробка цілісної концепції управління як дійового реального механізму поєднання теоретичного суспільствознавчого знання і різновидів практичних рішень. Поняття суб'єкта та об'єкта сучасного соціального управління з точки зору соціальної філософії.
автореферат, добавлен 26.09.2013Роль аксіологічного аспекту в сучасних методологіях вивчення гуманітарних і природничих наук. Дослідження зв’язку між появою нового методологічного інструментарію в сфері гуманітарного знання та аксіологічним аспектом компаративістського підходу.
автореферат, добавлен 27.02.2014Поняття пізнання як питання гносеології, його основні види. Основні джерела знання та пізнавального процесу (відчуття та мислення). Рівні пізнання: чуттєвий, раціонально-логічний та синтезувальний. Проблема істини та якісні характеристики знання.
реферат, добавлен 18.04.2015Лінгвоконструкт "метафізика" як моменти розгортання філософування від часів Арістотеля. Метафізика як галузь філософського знання, у якій пояснюють світ або реальність термінами фундаментальних структур: буття, пізнання, мова, дух, свідомість, бог.
статья, добавлен 13.07.2022Співвідношення знання та мислення, істинного та хибного - одна з найбільш важливих проблем античного філософського знання. Характеристика специфічних особливостей аналізу представниками німецької класичної філософії природи власності грошових знаків.
статья, добавлен 04.03.2019Виявленя взаємозв’язку філософського та педагогічного знання у межах становлення окремішнього напрямку сучасних наукових досліджень філософії педагогіки. Аналіз природи існування перетворених форм через призму формотворчості людської діяльності.
автореферат, добавлен 28.08.2014Порівняльна характеристика історичних типів світогляду. Специфіка філософського творчого процесу і знання як його результату. Місце філософії у загальному культурному середовищі, її основні функції (онтологічна, аксиологічна, гносеологічна, критична).
реферат, добавлен 03.11.2010Співвідношення понять "наукове" і "позанаукове" знання з погляду становлення самої проблеми. Перехід від позиції наївного раціоналізму, що відстоював безальтернативність наукового знання, до позиції нового образу пізнання. Позитивне ставлення до знань.
статья, добавлен 08.10.2018Специфіка гносеологічних засад і соціокультурні детермінанти процесу становлення ідеї науковості гуманітарного знання. Особливості і характеристика трансформації основних епістемних критеріїв науковості в структурі гуманітарного пізнання та знання.
автореферат, добавлен 14.10.2015Особливості теоретичної та практичної логіки. Основний аналіз понять мислення і мови. Характеристика формоутворення, здобуття та накопичення нового знання. Істинність і правильність роздумів, як відбиття дійсності в думках людей у вигляді осмисленості.
реферат, добавлен 07.04.2015Розвиток філософського, психологічного, соціологічного знання про когнітивні засади соціальних дій. Когнітивні механізми формування уявлень суб'єкта. Роль окремих структурних елементів уявлень у конституюванні конкретних соціокультурних феноменів.
автореферат, добавлен 29.09.2013