Знання як форма зв’язку свідомості і буття

Базисні характеристики знання крізь призму соціальної природи людського відношення до дійсності, найперші характеристики соціального та його когнітивні інваріанти. Особливості органічного зв’язку вихідних компонентів знання із підвалинами культури.

Подобные документы

  • Розгляд феномену забороненого антропологічного знання в культурі модерну і існуючих форм його легітимізації в суспільстві. Феномен заборони девіантних або стигматизація перверзійних вчинків людини в сучасному суспільстві, породження страхів у ньому.

    статья, добавлен 30.08.2016

  • Суть проблеми істини як однієї з складних в історії філософії. Розгляд концепції кореспонденції, що трактується як відповідність знання предмету об’єктивного світу. Аналіз когеренції, в межах якої істина трактується як відповідність знання знанню.

    статья, добавлен 27.04.2023

  • Філософія науки та її рефлексія. Самосвідомість і свідомість, рефлексія і реконструкція, метод і мислення. Модель наукового знання. Загальна характеристика індуктивізму та його основоположення. Емпіричне і теоретичне. Істина і система наукового знання.

    автореферат, добавлен 16.09.2013

  • Порівняльна характеристика двох послідовних етапів розвитку науки – класичного та посткласичного. Аналіз характерного для посткласики зростання ірраціональних, залежних від суб'єкта моментів. Необхідність діалогу та співпраці між різними формами знання.

    статья, добавлен 12.04.2018

  • Особливості становища людини в світі та необхідність її самовизначення. Ідеї та представники високої класики в розвитку античної філософії. Філософські ідеї в українській літературі та громадсько-політичних рухах. Істина та якісні характеристики знання.

    учебное пособие, добавлен 04.04.2014

  • Місце та значення логіки як методу в аналізі теологічних проблем. Головні теологічні проблеми та методи їх логічного аналізу на традиційному етапі розвитку логічного знання. Підходи логічного аналізу класичних аргументів доведення божественного існування.

    автореферат, добавлен 29.08.2015

  • Проблематичність людського буття. Життя, буття та існування як характеристики людини. Діяльність та екзистенціали людського буття. Структура людської діяльності та сутнісні сили людини. Постмодерн і трансформація ціннісної основи людського буття.

    реферат, добавлен 06.08.2017

  • Проблеми феномена свободи як істотного визначення людини, умови її специфічно–унікального буття. Філософське розуміння свободи, усвідомлення її тісного зв’язку з відповідальністю. Поняття "звільнення свідомості" в антропологічних вимірах людського буття.

    статья, добавлен 29.01.2017

  • Методологічне значення імовірнісних висновків в процесі розвитку знання. Обґрунтування постановки питання про універсалії, які забезпечують стабільність системам знання. Специфіка інтерпретації історичного процесу та його недетерміністський характер.

    статья, добавлен 30.07.2013

  • Характеристика основних теоретичних аспектів соціальної функціональності історичного знання й перспектив його легітимації в умовах поширення постмодерного релятивізму. Дослідження проблеми довіри у справі оновлення методологічних засад історичної науки.

    статья, добавлен 09.01.2019

  • Загальне поняття про мультикультуралізм та глобалізацію. Міфологічний характер теорії Зигмунда Фрейда. Філософський погляд на універсум. Цілісність, спрямованість, гуманістичний зміст історії. Спорідненість філософського та історичного знання за Б. Кроче.

    статья, добавлен 29.08.2013

  • Особливості матеріалізму та ідеалізму. Аналіз поняття свідомості. Визначення простору і часу як форми буття, огляд їх специфічних рис. Розгляд основних принципів діалектики. Оцінка ідеї основних творів Канта, Гегеля. Проблема буття в античності.

    реферат, добавлен 15.05.2016

  • Знання як результат пізнавальної діяльності людини. Постмодерністська філософія - теоретико-методологічний базис для формування філософського розуміння парадигмальних основ освіти. Сутність парадигмального підходу Т. Куна до характеристики науки.

    статья, добавлен 29.03.2017

  • Генеза трансцендентально-прагматичної теорії соціальних наук. Сутність апріорних інтересів пізнання та їхнє конститутивне значення для соціального знання. Епістемологічні засади соціальних наук та обґрунтування наявності в них нормативного компоненту.

    автореферат, добавлен 13.08.2015

  • Проблемне поле філософії та структура філософського знання. Поняття світогляду, його специфіка, структура, функції. Загальна характеристика історичних типів світогляду. Специфіка філософського знання. Філософське розуміння методу пізнання, типи методів.

    контрольная работа, добавлен 03.02.2012

  • Дослідження формування антропоцентричної свідомості у первісному суспільстві і цивілізаціях Стародавнього Світу та її органічного зв’язку з теургічною установкою. Вивчення біблійного розуміння людини як "царя природи" у світлі етичних категорій свободи.

    автореферат, добавлен 29.07.2015

  • Аналіз медіафілософії, виділення основних її структурних елементів. Прояви її в соціокультурному середовищі західної цивілізації, в комунікативних актах, що формують специфічний медіа простір. Розвиток нової галузі філософського знання як медіареальність.

    статья, добавлен 04.03.2019

  • Арістотель як засновник логічного знання. Характеристика етапів науки логіки. Дослідження системи об'єктивного ідеалізму Платона. Антична та середньовічна логіка. Тотожність законів буття і мислення. Наука про виведення знання дедуктивним способом.

    реферат, добавлен 26.11.2016

  • Сутність і методологічні можливості потенціалістичного розуміння цінності в наукознавстві. Феномен аксіологічного потенціалу наукового знання, його природа, внутрішня структура, спосіб актуалізації в контексті проблематики філософії та методології науки.

    автореферат, добавлен 13.07.2014

  • Світоглядні та методологічні завдання історичного знання і пізнання. Розв'язання проблеми понятійного розмежування історії, історичної свідомості та філософії історії. Осмислення історичного процесу крізь призму категорії "історична свідомість".

    статья, добавлен 04.03.2019

  • Принципи співвідношення герменевтичної процедури та інтерпретації в процесі трансформації фундаментального й прикладного інструментального знання. Роль останнього в сучасних інформаційних технологіях. Підходи до встановлення даного співвідношення.

    автореферат, добавлен 28.08.2015

  • Побудова й обґрунтування систем філософського і наукового знання. Сукупність прийомів та операцій практичного і теоретичного засвоєння дійсності. Швидкий розвиток науки у XX ст. Поняття та класифікація методів. Наукові методи емпіричного дослідження.

    реферат, добавлен 22.12.2014

  • Визначення змісту самодетермінації (самовизначення). Дослідження поняття епістемології — розділу філософського знання, філософсько-методологічної науки про знання. Характеристика сутності людської особистості, як осереддя людського початку в людині.

    лекция, добавлен 20.08.2017

  • Сутність і етимологія терміну "Філософія". Предмет й специфіка філософського знання, його основні функції, а також структура та основні компоненти. Місце та значення філософії в культурі та освітньому процесі як форми світогляду, зв'язок з наукою.

    лекция, добавлен 16.10.2021

  • Осмислення та виокремлення знання як стратегічного ресурсу трансформації суспільства та його ролі в забезпеченні інноваційного соціального прогресу, включаючи розвиток людини з врахуванням запитів соціальних перетворень, що відбуваються в Україні.

    автореферат, добавлен 26.09.2013

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу и оценить ее, кликнув по соответствующей звездочке.