Знання як форма зв’язку свідомості і буття

Базисні характеристики знання крізь призму соціальної природи людського відношення до дійсності, найперші характеристики соціального та його когнітивні інваріанти. Особливості органічного зв’язку вихідних компонентів знання із підвалинами культури.

Подобные документы

  • Основна мета VІІ давньоруських історико-філософських читань: публічне представлення філософського знання в Україні та його активніша популяризація. Аналіз підходів до написання історії філософії. Хиби радянського історико-філософського шевченкознавства.

    статья, добавлен 29.10.2016

  • Вивчення філософії як галузі людського знання, інтелектуальної діяльності. Роль людини в світі й необхідність її самовизначення. Проблема визначення предмету філософії. Антропоморфізм - усвідомлення людиною світобудови, перенесення на неї своїх якостей.

    реферат, добавлен 20.02.2015

  • Поняття та специфіка свідомості. Проблема свідомості в історії філософії. Свідомість в контексті відношень людини до світу і до власного тіла. Свідоме відношення людини до світу виявляється як вміння оперувати речами, або як об'єктивне знання речей.

    реферат, добавлен 20.10.2008

  • Розкривається проблема методологічної бази філософської концепції німецького вченого. Визначаються онтологічними домінантами філософії вченого категорії віри та знання. Доводиться, що їх співвідношення розкриває екзистенціальний зміст вчення Ясперса.

    статья, добавлен 02.06.2018

  • Автор зазначає, що для розуміння процесів розвитку сучасного знання важливо враховувати поняття когнітивної складності. Показано, що істинне знання адекватне складному мисленню, яке допомагає усвідомити соціально-економічну та культурну реальність.

    статья, добавлен 21.05.2023

  • Аналіз переходу від філософської класики до періоду філософії мови. Дослідження мовних систем в їх історичному ракурсі як самостійної галузі знання. Особливість сутності і природи говору як простору думки і будинку буття з теорією Мартіна Гайдеґґера.

    статья, добавлен 31.12.2017

  • Центральне завдання філософії, структура філософського знання. Поняття світогляду, його специфіка, структура, функції. Загальна характеристика історичних типів світогляду. Буття як предмет філософського аналізу. Основні сфери буття та їхні особливості.

    реферат, добавлен 29.10.2015

  • Роль ідеї обґрунтування пропозиційних суджень у класичній, некласичній епістемології. Проблема Ґеттіера: визначення достатніх, необхідних умов знання. Релаєбілізм як дескриптивна теорія когнітивно-психологічного обґрунтування. Інтерналізм та екстерналізм.

    автореферат, добавлен 29.09.2013

  • Характеристика історичних типів світогляду та його складових. Особливості та структура філософського знання. Аналіз філософії Стародавньої Індії, Давньої Греції та Риму. Християнська апологетика, патристика та схоластика. Філософія Григорія Сковороди.

    курс лекций, добавлен 31.10.2014

  • Розгляд проблеми взаємодії науки та високих технології у постнекласичній науці початку XXI століття. Формування постнекласичної раціональності, пов’язане зі зміною ролі науки в інформаційному суспільстві. Значення фундаментального та прикладного знання.

    статья, добавлен 28.09.2021

  • Дослідження різноманітних підходів до проблеми співвідношення природничого та соціогуманітарного знання, їх можливостей у контексті сучасної постнекласичної філософії. Аналіз моделей наукового знання та універсальність виявлення їх спільних рис.

    автореферат, добавлен 27.08.2014

  • Аналіз історичних періодів розвитку людського пізнання та встановлення змісту понять "наукове "і "позанаукове" знання. Побудова алгоритму надійного метода дізнання, який би виключав оману. Протиставлення науки та традиційних форм освоєння світу.

    статья, добавлен 25.09.2017

  • Дослідження довели, що неусвідомлені складові пізнання можуть суттєво впливати на хід та результати пізнавальної роботи науковців. Одним з елементів неусвідомленої когнітивності є неявні знання, які приймають участь в процесі наукового дослідження.

    статья, добавлен 09.09.2024

  • Опис життя Конфуція та його шлях до істинного знання. Формування світоглядної картини світу Конфуцієм, основні ідеї гуманності та обов'язку через призму стародавнього Китаю. Концепція ідеального або благородного чоловіка, викладена в роботі "Лунь Юй".

    статья, добавлен 05.10.2021

  • Гуманістична сутність культури як спосіб людського буття, що генерує індивідуально-особистісний сенс життя. Зміст поняття "соціальне буття культури" на підґрунті передбачуваного розуміння культури. Соціодинаміка культури, її індивідуальний розвиток.

    автореферат, добавлен 07.11.2013

  • Розгляд проблем українського суспільства. Трактування поняття сенсу життя в сучасному філософському дискурсі. Інтерпретація людського буття крізь призму агапелогічного підходу. Визначення міжособистісного, соціального та комунікативного вимірів любові.

    статья, добавлен 30.07.2024

  • Аналіз тенденцій та шляхів розвитку наукового пізнання, його структура і методи дослідження. Характеристика основних особливостей пізнання та різні критерії науковості людини. Поняття та класифікація методології наукового знання, та форми його прояву.

    реферат, добавлен 13.03.2013

  • Поняття пізнання та його види. Сутність людського пізнання, його можливості, рівні, форми, ознаки достовірності. Що штовхає людину до пізнання. Проблема істини в пізнанні. Істина та якісні характеристики знання. Методи і форми наукового пізнання.

    реферат, добавлен 19.03.2015

  • Дослідження концепції діджиталізації. Аналіз найважливіших сфер розвитку і проблеми діджиталізації. Характеристика напрямів удосконалення розвитку соціально-філософського знання в умовах цифрової ери (діджиталізації) та аналіз її впливу на сучасну людину.

    статья, добавлен 16.03.2020

  • Аналіз людиностворювального потенціалу культурологічного знання, зміст викладання культурології, які затребувані особистісно-орієнтованою освітою. Специфіка розуміння освіти як антропокультурної практики. Значення культури як психотерапевтичного концепту.

    статья, добавлен 28.05.2023

  • Розгляд концепції кореспонденції як відповідності знання предмету об’єктивного світу. Суть концепції когеренції, в межах якої істина трактується як відповідність знання знанню, людському чи божому. Розуміння істини в екзистенційному та життєвому сенсі.

    статья, добавлен 24.01.2023

  • Аналіз феномену науки як системи, результатом якої є знання, еволюція котрих визначає формування культури творчого мислення. Акцентовано увагу, що в науковій освіті знання є умовою розширення культури творчого мислення, відповідного викликам сьогодення.

    статья, добавлен 09.12.2022

  • Аналіз сучасного стану філософії у контексті співвідношення "академічність - публічність" при поширенні знання в умовах глобалізації та становлення медійної реальності. Виникнення нових публічних форм презентації філософії поза академічними інститутами.

    статья, добавлен 13.12.2020

  • Концепція знання Теофана Прокоповича з огляду на її безпосереднє втілення. Демонстрація самобутності філософських поглядів Теофана Прокоповича. Ключові моменти у співвідношенні істинного знання та віри. Теза про важливість практичної діяльності людини.

    статья, добавлен 27.07.2017

  • Знання - один з головних ресурсів, актуалізація соціального потенціалу якого забезпечує розвиток суспільства. Вивчення латинської мови, літератури - досягнення Каролінгського ренесансу. Поступова демократизація освіти - ознака першої доби Відродження.

    статья, добавлен 14.08.2020

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу и оценить ее, кликнув по соответствующей звездочке.