Гносеологія - філософське вчення про знання
Емпіризм – філософський напрям, який основою пізнання вважає чуттєвий досвід. Напрям у філософії XX ст., що позиціонує і досліджує людину як унікальну духовну істоту, що здатна до вибору власної долі. Віднесення речей і їх властивостей до сфери феноменів.
Подобные документы
Філософія як особлива сфера людського знання і пізнання. Питання про людину та її становище в світі - один з найглавніших вопросів філософії. Світогляд є формою людського самовизначення в світі. Співвідношення філософії, науки, релігії та мистецтва.
реферат, добавлен 24.02.2009Арістотель - один із найвидатніших старогрецьких філософів. Основні філософські ідеї про буття. Вчення Аристотеля про сутність та категорії. Вивчення можливостей життя природного тіла. Раціоналістична лінія філософії: знання існує ще до процесу пізнання.
презентация, добавлен 02.12.2015Здійснено ідентифікацію понять "теорія", "методологія", "методика", в межах гносеології, яким є наукова термінологія. Гносеологія – це теорія наукового пізнання, одна із складових частин філософії. Вона вивчає закономірності і можливості пізнання.
статья, добавлен 15.05.2023- 29. Основи філософії
Сутність філософії та філософського знання. Філософія Середніх віків. Філософське розуміння буття, пізнання та розвитку світу. Філософські проблеми взаємозв’язку людини, природи і суспільства. Поняття релігії, релігієзнавства, філософії релігії.
методичка, добавлен 23.07.2017 Предфілософський шлях Григорія Сковороди. Фактори, які вплинули на формування світогляду великого українця. Пізнання самого себе як основний крок до щастя. Концепція "сродної" праці. Фундаментальні цінності та стиль філософського мислення Сковороди.
реферат, добавлен 30.03.2009- 31. Теоретичні аспекти дослідження природи та сутності трансдисциплінарності в сучасній філософії науки
Філософське вчення голізму - фактор, який передував появі трансдисциплінарних наукових досліджень. Трансдисциплінарність - один з найбільш важливих напрямків багатовимірної трансгресії сучасної науки за кордони своєї класичної схеми ідентифікації.
статья, добавлен 20.07.2018 Характеристика зв'язку психології з філософською антропологією. Дослідження кризи багатьох класичних уявлень про людину і пов’язане з цим виникнення філософської антропології. Аналіз "суб’єктивного" та "об’єктивного" знання у теоріях пізнання.
реферат, добавлен 25.10.2011Гуманістичний зміст історії виникнення і розвитку філософії. Знання європейського середньовіччя та епохи відродження, нового часу. Філософська думка в Україні: онтологія і гносеологія. Духовний вимір людського буття і зміст пізнавальної діяльності.
учебное пособие, добавлен 28.02.2014Філософський аналіз конструктивізму як методології науки. Концептуальні розбіжності трактування наукового пізнання посткласичною та постнекласичною раціональностями. Критика релятивістського трактування істинного знання як загрози наукового дискурсу.
статья, добавлен 28.09.2022Визначення поняття, роль та функції філософії. Вивчення її історії (генеалогії). Онтологія та феноменологічний напрям у філософії. Основи гносеології, діалектики, соціології, культури і культурології, антропології та аксіології, прогнозології та історії.
курсовая работа, добавлен 21.11.2014Наукові та філософські парадигми Античної доби, Середньовіччя та епохи Відродження. Феномен класичної науки та філософії: парадигма Нового часу та періоду німецької класичної філософії. Методи пізнання та проблемні поля в структурі філософії XX століття.
автореферат, добавлен 29.08.2013Розкривається проблема методологічної бази філософської концепції німецького вченого. Визначаються онтологічними домінантами філософії вченого категорії віри та знання. Доводиться, що їх співвідношення розкриває екзистенціальний зміст вчення Ясперса.
статья, добавлен 02.06.2018Розгляд основних етапів формування "філософії життя". Започаткування концепції "філософії життя" А. Шопенгауером. Розквіт концепції завдяки трактуванню життя через "волю до влади" Ф. Ніцше. Інтуїція, воля та переживання як основні форми пізнання життя.
статья, добавлен 19.07.2018Дослідження необхідності культурного наративу, як плекання цінності власної самобутності і "власної філософії". Характеристика алюзій на швидкість та якість українського самоствердження ідентичності. Розгляд суспільствознавчого та філософського знання.
статья, добавлен 25.10.2021Інтелектуальний контекст формалістичної теорії. Механізми формування формалізму. Психологізм як філософський напрям у англійської філософії. Прагнення пояснити відчуття читачів особливостями поетичної форми. Формалістська боротьба з біографічним методом.
статья, добавлен 10.09.2013Проблеми методології та субстанційних основ буття в філософії епохи Просвітництва. Розробка локківської ідеї поділу влад на законодавчу, виконавчу та судову. Філософське осмислення історії людства та причини соціальної нерівності, емпіризм і раціоналізм.
реферат, добавлен 14.04.2011Особливості філософської методології Г.В.Ф. Гегеля у питаннях пізнання права. Питання пізнання і права і його реалізації як єдина сфера духу. Думки Гегеля щодо правової проблематики. Закони права та їх вивчення з точки зору приналежності до сфери духу.
статья, добавлен 24.07.2013Історико-філософський аналіз становлення і розвитку філософії науки в Україні кінця ХХ - початку ХХІ століття. Завдання методологічного забезпечення пізнання та освоєння світу. Методологічна основа відкриття невідомих законів природи, теорій, знань.
статья, добавлен 04.03.2019Аналіз проблем гносеології, основні принципи пізнання. Методи фізичної причинності та агностицизм Канта. Аналіз механізмів активного творчого відтворення дійсності у свідомості людини. Абстрагування та ідеалізація реальних предметно-чуттєвих об'єктів.
реферат, добавлен 02.12.2016Філософське осмислення глобалізації як невідворотного трансформаційного явища, що видозмінює всі сфери життєдіяльності людства. Вплив глобалізації на духовну сферу, збереження національної ідентичності як внутрішнього відчуття приналежності до нації.
статья, добавлен 15.01.2023Загальне поняття про мультикультуралізм та глобалізацію. Міфологічний характер теорії Зигмунда Фрейда. Філософський погляд на універсум. Цілісність, спрямованість, гуманістичний зміст історії. Спорідненість філософського та історичного знання за Б. Кроче.
статья, добавлен 29.08.2013Напрямки філософської думки. Вчення про волю А. Шопенгауера. Ввідна частина філософії Шопенгауера. Розрізнення волі та пізнання як особливість шопенгауеровської філософії. Ірраціоналістичне трактування волі як сліпого, безцільно діючого початку світу.
реферат, добавлен 25.12.2011Розмежування в сфері методів пізнання в Середні віки та епоху Відродження, Нового часу й німецькій класичній філософії. Гносеологічні засади формування філософії як форми суспільної свідомості, що започаткувало діалектико-матеріалістичний метод.
автореферат, добавлен 15.11.2013Розкриття проблеми істини і істинності пізнання в контексті неоплатонічної концепції філософа Відродження Ніколи Кузанського. Вчення, що вплинули на концепцію. Роль розуму і інтуїтивно-нерозумового споглядання в процесі пізнання чуттєвого світу і Бога.
статья, добавлен 04.02.2019Агностицизм філософії Канта, обгрунтування загальності та необхідності наукового знання. Вчення Канта про явище та "річ у собі", про природу і свободу. Шляхи рішення традиційних проблем буття, співвідношення світу і людини, теорії пізнання, моральності.
контрольная работа, добавлен 10.04.2015