Гносеологія - філософське вчення про знання

Емпіризм – філософський напрям, який основою пізнання вважає чуттєвий досвід. Напрям у філософії XX ст., що позиціонує і досліджує людину як унікальну духовну істоту, що здатна до вибору власної долі. Віднесення речей і їх властивостей до сфери феноменів.

Подобные документы

  • Проблема істини як один з найголовніших аспектів у філософії, центральне питання гносеології. Особливості діалектико-матеріалістичного розуміння істини у визнанні її об'єктивності. Поняття абсолютної та відносної істини на окремих етапах історії пізнання.

    реферат, добавлен 03.11.2012

  • Розвиток уявлень про буття в історії філософії. Аналіз об'єктивної і суб'єктивної реальності. Дослідження категорії "субстанція" і її інтерпретації в різних філософських напрямах. Розгляд матерії в аспекті внутрішньої єдності всіх форм її саморозвитку.

    реферат, добавлен 01.12.2021

  • Полісемантичність дефініції поняття "метафізика" в історії філософської думки. Проблематика змістовних аспектів розуміння метафізики у німецькій філософії кінця XVIII - початку XIX ст. Застосування метафізичного методу на прикладі систем знання.

    дипломная работа, добавлен 10.10.2017

  • Філософське осмислення умов успіху реформування сучасного українського суспільства. Змістовне опрацювання українськими громадськими діячами та мислителями використання людинотворчих стереотипів та національних засад у осмисленні соціального життя.

    статья, добавлен 08.03.2020

  • Особливості розвитку середньовічної філософії в умовах розкладу рабовласницького суспільства й переходу до феодального. Відмінні риси середньовічної та античної філософії. Філософське вчення Августина Блаженного. Номіналізм та реалізм філософії.

    реферат, добавлен 15.10.2020

  • Філософія життя як напрям у некласичній філософії кінця XIX-XX ст., основою якого життя є основним предметом. Волюнтаризм Шопенгауера, дарвінізм Гете як основи формування світогляду критика традиційних цінностей Фрідріх Ніцше та його трактування життя.

    сочинение, добавлен 16.04.2014

  • Функції філософії. "Філософія життя". Діалектика та її альтернативи. Людина як міра усіх речей. Проблема пізнання у філософії Ф. Бекона. Загальна класифікація релігій: фетишизм, іудаїзм, буддизм, орієнталістські релігії. Поняття формалізації у логиці.

    контрольная работа, добавлен 05.11.2008

  • Історичні форми конституювання філософської антропології. Специфіка антропологічного підходу до проблеми людини. Виділення інваріантної компоненти методологічних функцій антропологічного знання в класичній, некласичній і постнекласичній філософії.

    автореферат, добавлен 08.06.2013

  • Методологія філософії Нового часу як одна із суттєвих передумов розробки нової теорії пізнання. Бекон як засновник емпіризму, розробка методу наукового пізнання. Розгляд правил нової індуктивної логіки. Особливості використання дедуктивного методу.

    доклад, добавлен 30.09.2012

  • Специфіка філософських проблем, характер та структура філософського знання. Історія розвитку філософії, видатні філософи, їх погляди та принципи. Сутність та основні форми діалектики, проблема буття та свідомості в філософії. Еволюція уявлень про матерію.

    шпаргалка, добавлен 07.05.2014

  • Становлення та розвиток наукової психології ХІХ ст. Філософське-психологічне вчення Й. Тетенса. Системи розвитку відносин між філософією і психологією у ХІХ ст. Дослідження людської свідомості. Вчення про душу Д. Юма. Переваги британської філософії.

    статья, добавлен 10.09.2013

  • Аналіз впливу філософії міжкультурного діалогу на розвиток компаративістики, міжкультурної філософії, нейронаук. Розуміння форм, атрибутів та модусів міжкультурного діалогу. Переосмислення впливу філософської традиції сходу на сучасне філософське знання.

    статья, добавлен 28.07.2022

  • Філософське вчення Канта "Критика чистого розуму". Діалектика та трансцендентальне вчення про метод. Оцінка апріорного синтетичного знання. Дослідження логічної будови суджень в математиці, трансцендентальної естетики, закона природи та причинності.

    эссе, добавлен 04.12.2014

  • Уточнення поняття неявного знання з урахуванням сучасних філософсько-методологічних концепцій. Розкриття природи та виявлення особливостей феномена особистісного неявного знання і визначення його ролі в процесі наукового пізнання в сучасної епістемології.

    автореферат, добавлен 17.09.2013

  • К. Транквіліон-Ставровецький - представник напряму духовної культури України, особливістю якої був відхід від негативного ставлення до західноєвропейської вченості. Неоплатонівська орієнтація в розгляді Бога як творця - риса його філософського вчення.

    статья, добавлен 28.07.2017

  • Розгляд застосування структур синтезу, структур ментальної багатоманітності, пов’язуючи їх з феноменом розуміння. Герменевтика – філософський напрям, який утворився із теорії інтерпретації літературних текстів (Гадамер, Шлейєрмахер, Поль Рикьор).

    статья, добавлен 29.01.2017

  • Доля як філософське поняття, покликанням якого є відображення особливостей приватного буття окремо взятого суб’єкта. Лицемірство - скріплювальний елемент соціального простору, який сприяє нівелюванню індивідуальної цілісності та осібності людини.

    статья, добавлен 04.03.2019

  • Аналіз історичних періодів розвитку людського пізнання та встановлення змісту понять "наукове "і "позанаукове" знання. Побудова алгоритму надійного метода дізнання, який би виключав оману. Протиставлення науки та традиційних форм освоєння світу.

    статья, добавлен 25.09.2017

  • Дослідження понять і типів світогляду. Вивчення філософських поглядів Стародавнього Світу, Середньовіччя, Нового Часу. Розгляд класичної німецької філософії. Історія філософії України. Аналіз концепцій, методології, структури знання та пізнання.

    курс лекций, добавлен 16.07.2017

  • Розкриття емоційного і чуттєвого змісту дружніх стосунків на основі філософського роману-казки "Маленький принц" Антуана де Сент-Екзюпері. Перспективи масштабних трансформаційних процесів у внутрішньому світі особистості. Повернення людям духовну основу.

    статья, добавлен 18.08.2021

  • Заперечення можливості пізнання світу філософами. Істина у філософії як достовірне, правильне знання. Критерії та об'єктивність істини. Основні способи і методи наукового пізнання. Наукове мислення і сучасна людина. Роль гіпотези в науковому пізнанні.

    лекция, добавлен 25.06.2017

  • Зв'язок академічної філософії з особливим статусом філософського знання і особливим підходом до її викладання. Усвідомлення необхідності і неминучості переосмислення власної суспільної місії філософії в Україні. Осмислення ціннісного функціоналізму.

    статья, добавлен 06.03.2019

  • Історичний екскурс у розв’язання проблем людини, сутність антропологізації та її значення для історичного пізнання. Характеристика розвитку філософського знання, системне вивчення й обґрунтування сутності людського буття та людської індивідуальності.

    статья, добавлен 04.03.2019

  • Базові функції світу ідей та чуттєво сприйнятих речей у рамках метафізики Платона, уявлення вченого про процес пізнання. Розгляд людини з методологічних позицій філософської антропології. Ставлення Франка до марксизму і загальна характеристика умовиводу.

    реферат, добавлен 21.03.2011

  • Проблеми співвідношення філософського та педагогічного знання у вирішенні питань організації сучасної педагогічної діяльності. Філософський розгляд проблем сучасної освіти. Аналіз форм взаємодії філософів і педагогів та розмежування їх функцій.

    статья, добавлен 26.10.2018

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу и оценить ее, кликнув по соответствующей звездочке.