Гносеологія - філософське вчення про знання
Емпіризм – філософський напрям, який основою пізнання вважає чуттєвий досвід. Напрям у філософії XX ст., що позиціонує і досліджує людину як унікальну духовну істоту, що здатна до вибору власної долі. Віднесення речей і їх властивостей до сфери феноменів.
Подобные документы
"Філософія серця” як основний традиційний напрям української філософії, який відображає специфіку архетипу ментальної свідомості, проявляється в яскравих емоційних формах кордоцентризму. Віддзеркалення цієї філософії в поетичних творах Т.Г. Шевченка.
статья, добавлен 05.02.2019Дослідження вчення про людину мислителів Чернігівського літературно-філософського гурту та його значення у філософській думці України XVII-XVIII ст. Шляхи розвитку антропософських ідей на Україні. Утопічність деяких положень діячів Чернігівського гурту.
автореферат, добавлен 06.11.2013Методологічні теорії української правознавчої науки й освіти. Вчення філософії науки "критичний розум". Проблеми індукції і меж наукового пізнання. Принцип погрішимості знання, об’єктивності науки. Критичне ставлення до методологій сутностей і визначень.
статья, добавлен 23.08.2018Філософське осмислення онтологічних й епістемологічних фундацій мови як системи лінгвістичних одиниць. Роль і місце нормативних структур мови і мовлення у людській культурі і пізнанні. Аналіз співвідношення нормативності і оцінювання в історії філософії.
автореферат, добавлен 30.09.2013Проблема дисциплінарного статусу філософії права, основні підходи до його розуміння. Структура філософії права (онтологія, антропологія, гносеологія та ін.). Співвідношення філософії, загальної теорії і соціології права. Основні питання філософії права.
реферат, добавлен 06.11.2014Життєвий контекст творчості Мішеля Фуко і основний напрям руху його думки. Поняття диспозитива і оцінка громадських феноменів. Перегляд Фуко цінностей, рух до філософії "порятунку". Аналіз філософом "дійсної людини" у сучасній пізнавальній ситуації.
реферат, добавлен 12.02.2015Характеристики античної філософії. Життя і філософські погляди Сократа, відношення "людина-світ" як предмет філософії. Школа філософії Платона, введення поняття "матерія". Філософське вчення Аристотеля, вирішення проблеми загального та індивідуального.
контрольная работа, добавлен 25.11.2013Основні причини зміни парадигми філософського мислення у XIX — початку XX століття. А. Шопенгауер як засновник некласичної філософії. Специфічні особливості вчення позитивізму О. Конта. Аналіз виникнення філософії згідно "природничого матеріалізму".
курсовая работа, добавлен 19.03.2015Значення віри, уточнення розуміння віри філософом у системі колективного раціонально-морального пізнання. Сутність та значення віри в системі колективного раціонально-морального пізнання та індивідуальної свободи вибору у філософії С. К’єркегора.
статья, добавлен 12.01.2023- 60. Основи філософії
Визначення і аналіз сутності філософії, як специфічного типу знання. Ознайомлення з основними онтологічними категоріями. Характеристика поняття свідомості та пізнання. Розгляд особливостей парадигми, як моделі постановки і вирішення наукової проблеми.
курс лекций, добавлен 23.09.2017 Дослідження особливостей пізнання людиною об'єктивної реальності на чуттєвому й раціональному рівнях. Механізм взаємозв'язку космічного та соціального в людині. Огляд процесу активно-творчої діяльності, яка спрямована на засвоєння та перетворення світу.
реферат, добавлен 20.10.2012- 62. Чуттєве пізнання
Філософський підхід до проблеми чуттєвого й раціонального. Огляд процесу цілеспрямованого, активного відображення дійсності в свідомості людини, зумовленого суспільно-історичною практикою людства. Вивчення закономірностей пізнавальної діяльності людини.
реферат, добавлен 20.10.2012 Спільні та відмінні підходи до розуміння призначення людини й змісту її діяльності у могилянській філософії і творчості Г. Сковороди. Особливості прояву елементу двонатурності людини у вченні Г. Кониського і Г. Сковороди, їх спадкоємність та відмінність.
автореферат, добавлен 16.10.2013Гносеологія - дисципліна, що займається дослідженнями, критикою і теоріями пізнання. Німецька класична філософія як загальновизнана вершина філософської думки сучасності. Критика чистого розуму І. Канта. Основні ідеї абсолютного ідеалізму Гегеля.
презентация, добавлен 21.05.2016З’ясування феномену відповідальності особистості, що характеризує людину як "приватну" істоту поза її соціальною роллю. Соціально-філософський аналіз проблеми відповідальності особистості в контексті моралі. Сучасний підхід до моральної відповідальності.
статья, добавлен 16.11.2018Девід Юм як філософ, історик та психолог, який мав вплив на розвиток філософії та найбільш важливих філософських шкіл - скептицизму та емпіризму. Істинність людського пізнання. Антиінтелектуалізм як одна з рис юмівської гносеології. Поняття механіцизму.
доклад, добавлен 29.07.2013Концепція пізнання у філософії марксизму. Проблема істини і її критерію. Неопозитивізм і проблеми наукового знання. Становлення постпозитивістської філософії. Сучасна релігійна філософія і наука. Релігійно-містичне тлумачення даних сучасної науки.
реферат, добавлен 20.09.2010Знайомство з характерними рисами емпіризму філософії Нового часу. Загальна характеристика філософії Дж. Локка. Сутність поняття " монада". Філософія Р. Декарта як новий, цільний і раціонально обґрунтований образ світу, особливості основних праць.
дипломная работа, добавлен 07.06.2013Порівняльна характеристика історичних типів світогляду. Специфіка філософського творчого процесу і знання як його результату. Місце філософії у загальному культурному середовищі, її основні функції (онтологічна, аксиологічна, гносеологічна, критична).
реферат, добавлен 03.11.2010Дослідження концепції діджиталізації. Аналіз найважливіших сфер розвитку і проблеми діджиталізації. Характеристика напрямів удосконалення розвитку соціально-філософського знання в умовах цифрової ери (діджиталізації) та аналіз її впливу на сучасну людину.
статья, добавлен 16.03.2020Види знань у гносеології Платона. Аристотелізм у європейській гносеологічній традиції. Зв'язок гносеології і логіки Аристотеля, основні типи знань. Пізнання як згадка. Неоплатонізм як продовження і розвиток теорії ідей Платона в європейській філософії.
реферат, добавлен 03.10.2014Пошук шляхів вирішення цивілізаційних проблем сучасності. Осмислення причин скептичного відношення щодо традиції класичного раціоналізму в новітній теорії пізнання та філософії науки. Відкриття трансцендентального ego як основи об’єктивного знання.
статья, добавлен 09.03.2023Наукова праця Анаксагора "Про природу" як одна з найбільш відомих пам`яток грецької філософії стародавнього періоду. Сократ - старогрецький мислитель, філософське вчення якого знаменує перехід від теорії матеріалістичного натуралізму до ідеалізму.
статья, добавлен 03.02.2018Науковий потенціал концепту "мовчазне знання", що набув розвитку в західній філософії у другій половині ХХ ст. Вплив ідей Полані на історизацію та соціологізацію пізнання. Співставність і взаємодоповнюваність "мовчазного" та експліцитного знання.
статья, добавлен 12.05.2018- 75. Філософські погляди неофрейдистів, Фоми Аквінського та Ф. Єнгельса. Основні етапи руської філософії
Основні структурні елементи світогляду. Відмінні риси неофрейдизму - напряму у сучасній філософії, який розвинувся в 20-30-х роках ХХ століття з фрейдизму. Єдність чуттєвого і раціонального у пізнанні. Вчення Фоми Аквінського про єдність душі і тіла.
контрольная работа, добавлен 26.10.2011