Світоглядна мотивація пізнавальної діяльності
Розглянуті основні типи світоглядної самосвідомості, які є визначальними для мотивації і вибору людиною певного способу мотивації життєдіяльності. Оцінка формування у студентів: почуття самокритики, бажання вивчати досвід пізнання і життя попередників.
Подобные документы
Мотивування студентів до навчання. Застосовують позитивну і негативну мотивацію. Сутнісний зв’язок мотивації та легітимації. Звідки безпосередньо може виникнути легітимація освіти? Антропологічне і психологічне розуміння мотивації: філософська оцінка.
статья, добавлен 28.12.2022Специфіка філософського пізнання. Теорія пізнання (гносеологія). Процес пізнання людиною навколишнього світу. Аналіз характеру взаємодії суб’єкта і об’єкта пізнання. Структура пізнання: відчуття, сприйняття, уявлення. Поняття істини та методи пізнання.
контрольная работа, добавлен 03.09.2010Дослідження світоглядної культури сучасної студентської молоді, особливостей її формування засобами української літератури у студентів педагогічних університетів. Розгляд змісту поняття "світогляд". Формування світоглядної культури майбутнього вчителя.
автореферат, добавлен 29.07.2014Сутність людини, яка здійснює свою активність як свідомо діючий суб’єкт, орієнтуючись на ідеали, цілі та цінності. Зміст і значення проблеми мотивації навчальної діяльності, пов’язаної із завданнями підвищення соціальної і трудової активності особистості.
статья, добавлен 03.02.2018Пізнання як філософська проблема. Діалектика процесу пізнання. Практика і її роль у процесі пізнання. Вчення про істину та проблема її критерію. Наукове пізнання як найвищий рівень пізнавальної діяльності. Поняття науки, форми і методи наукового пізнання.
контрольная работа, добавлен 09.05.2013Найвище досягнення людської цивілізації - світоглядна свобода особистості. Проблема вільного вибору свого майбутнього й майбутнього країни. Нерозвиненість нормативно-правової бази у сфері світоглядної свободи особистості. Державно-церковне "співжиття".
статья, добавлен 29.01.2012Розвиток мислення в гуманітарному пізнанні. Теорії інтерпретації щодо виявлення сутності історичного та культурного процесу. Досвід інтерпретації як способу реалізації творчих інтенцій мислення. Типи історичних текстів. Види ціннісної інтерпретації.
статья, добавлен 13.10.2018Розгляд проблеми сенсовності (сутності) світоглядної публіцистики у контексті аргументаційних ресурсів творчості знаних авторів, для яких місійна роль слова є визначальною. Поєднання принципів світоглядної публіцистики і концептуальної гуманітаристики.
статья, добавлен 28.07.2023Шлях Сковороди в філософію. Життя і творчість поета-байкаря, формування світогляду. Особливість творчої поведінки Г. Сковороди. Існуванні "двох натур" і "трьох світів". Прагнення людини до пізнання світу. Можливість подолання людиною моральних вад.
реферат, добавлен 29.10.2013Розгляд сутності понять "інформаційне суспільство" та "світоглядна культура". Аналіз впливу інформаційного суспільства на формування світоглядної культури майбутнього офіцера ВВ МВС України, роль дисциплін соціально-гуманітарного циклу у цьому процесі.
статья, добавлен 04.03.2019Висвітлення та аналіз показників, за якими оцінюється зрілість світоглядної культури особистості. Цілісність, яка експлікує стан морфологічної основи, універсальність, згідно якої оцінюється стан функціональної спроможності феномену світоглядної культури.
статья, добавлен 06.04.2019Статтю присвячено вивченню освітніх пріоритетів формування світоглядної культури у добу глобалізації. Зазначено, що на попередньому етапі дослідження було запропоновано визначення поняття "світоглядна культура". Тлумачення поняття "освітні пріоритети".
статья, добавлен 11.07.2022Пізнання як предмет філософського аналізу. Філософія в якості гносеології. Сутність пізнання у філософській традиції. Шлях павука, мурахи та бджоли. Ф. Бекон. Засада пізнання – досвід. Поняття емпіризму. Пізнання німецької класичної філософії. Е. Кант.
реферат, добавлен 23.11.2008Вплив філософсько-теологічних ідей патристики і схоластики на неотомістське розуміння людиною цілі свого життя, залежність тлумачення сенсу життя від світоглядної картини світу. Характерні особливості тлумачення філософами польського неотомізму поняття.
автореферат, добавлен 30.07.2015Сутність світоглядної свідомості та її значення в життєдіяльності людини і суспільства. Чинники оптимізації суспільних відносин і розвитку світоглядної свідомості в умовах світоглядного плюралізму. Перспективи утвердження світоглядної толерантності.
автореферат, добавлен 06.11.2013- 16. Теорія пізнання
Поняття пізнання, його види, рівні та форми. Проблема істини в пізнанні. Роль розумової активності людини у створенні знання і у свідомій організації своїх пізнавальних дій. Основні типи умовиводів. Суттєві особливості наукового пізнання, його методи.
реферат, добавлен 13.12.2018 Пізнання як необхідна сторона відносин людини і світу. Особливості природи і джерел пізнання, його можливості і межі, відношення знання і реальності, суб'єкта й об'єкта. Погляди раціоналістів. Взаємозалежність раціонального з чуттєвими формами пізнання.
контрольная работа, добавлен 23.09.2010Розгляд поглядів В. Франкла на категорію сенсу життя як екзистенційну цінність сприйняття людиною світу та себе й дає потужний стимул до пошуку нею власних моральних орієнтирів, здатності вільно обирати, стикаючись із стражданнями та бажання діяти
статья, добавлен 09.03.2023Поняття гносеології — як розділу філософії, що вивчає природу пізнання, закономірності пізнавальної діяльності людини; передумови, засоби та форми пізнання, а також відношення знання до дійсності, закони функціонування та умови й критерії достовірності.
реферат, добавлен 25.02.2014Розгляд основних етапів формування "філософії життя". Започаткування концепції "філософії життя" А. Шопенгауером. Розквіт концепції завдяки трактуванню життя через "волю до влади" Ф. Ніцше. Інтуїція, воля та переживання як основні форми пізнання життя.
статья, добавлен 19.07.2018Наукова діяльність Г. Гоббса, Р. Декарта, Г.В. Лейбніца. Філософські і соціально-політичні ідеї французьких просвітителів. Основні положення світоглядної системи Жана-Жака Руссо і його внесок у формування нового образа суверенної людини і суспільства.
реферат, добавлен 08.11.2017Когнітологія - наука, що розглядає пізнання як проблему інституалізації базових сфер життєдіяльності в межах державної системи управління. Роль позасвідомих факторів регламентації діяльності суб’єктів соціального буття у процесах пізнавальної сфери.
статья, добавлен 01.12.2018Структура наукового пізнання. Наукові методи емпіричного дослідження: спостереження, опис, вимірювання, найпростіший вид експерименту та вимірювальний або кількісний експеримент. Методи пізнавальної активності, їх роль в практичній діяльності суспільства.
задача, добавлен 27.05.2014Визначення світоглядної парадигми у філософії Г. Сковороди, оцінка основних положень філософії українського просвітника. Принцип деїзму філософа, який опирається на вищу божественну премудрість, що включає в себе раціональні форми існування та пізнання.
статья, добавлен 18.05.2024Аналіз ідеалістичних систем Йогана Ґотліба Фіхте та Фридриха Вільгельма Йозефа Шелінґа. Знайомство з особливостями розвитку програми історії самосвідомості. Характеристика предикатів суб’єкта станів свідомості. Розгляд Кантової критичної теорії пізнання.
статья, добавлен 20.07.2021